Дикі танці: Даллас Маверікс Минулий сезон Рік тому команда | Кеди Каннінгема 🇺🇦

Дикі танці: Даллас Маверікс

Минулий сезон

Рік тому команда зробила генеральне прибирання, пройшовшись по найдальшим закуточкам і викинувши на смітник старі килими, з якими пов'язані теплі спогади, але які давно пожерла моль і вони лише збирали пил по хаті. Без зайвого мотлоху, нехай і не одразу, але дихати стало помітно легше, що і вилилося в фінал Конференції та великі надії на майбутнє. От тільки скільки в цьому успіху реальних системних зрушень чи куражу та збігу обставин - загадка.

Міжсезоння

Пес із ним, з Порзінгісом, обміняли та й обміняли. Основні успіхи команди були вже після цього обміну, тому можна вважати, що все зроблено правильно. Давайте про день сьогоднішній.

Основна історія міжсезоння - відхід Брансона. Джейлена абсолютно логічно не продовжували рік тому після провального плей-офф, а коли він вистрілив, то вже було пізно. Як заявив сам К'юбан, Даллас навіть не мав шансів цього літа, гравець вже був на валізах.

Втім, чи погано це? Брансон обидва рази реально топово стріляв в моменти відсутності Дончича - під час епідемії в регулярці та проти Юти в першому колі. В інших випадках все не було погано, але однозначної відповіді про перспективи цієї пари не давало. Тому цю втрату можна назвати болючою з точки зору відсутності компенсації, а не в площині гри.

А ось Вуд - набагато більш потрібна в хазяйстві штука, особливо за мішечок зі сміттям, який замість смітника викинули в Г'юстон. Не впевнений, для чого в купу великих гравців докидати ще й МакГі, але най буде, сезон довгий та повний жахіть. В усьому іншому, сконцентрувалися на доведенні до розуму того, що вже є.

Команда

Друге літо поспіль Даллас заліплює дірки в системі, через які їм напихували пісюнів в плей-офф.

Рік тому з ЛАК вмерли через надмірне навантаження Дончича і нестачу вінгів - притягли Буллока та Дінвідді (+прогрес Брансона).

В минулому пост-сезоні було краще, але на критичному етапі команда взагалі не могла грати через великих - вітаємо Вуда (ну і МакГі, ага).

Клуб намагається підігнати систему під гру з Лукою так, щоб ніде не вилазили ніякі бока. Зараз, схоже, щось починає вимальовуватись, хоча і в сирому вигляді.

Додамо до загального коктейлю повернення Гардвея-молодшого, що був другим найкращим гравцем команди в позаминулому плей-офф. Тепер Кідд може повноцінно оточити словенця трьома вінгами-шутерами на дузі та додати центрового, з яким не треба обирати між пік-н-роллом/пік-н-попом, як було в парі Пауелл-Клебер.

Відверто дрібних та вразливих в захисті гравців більше немає (ТГД буде зовсім сумний - міняємо на Гріна), з'явився гравець, який сам може щось створити в нападі, не дублюючи функціонал Дончича. Хочеш - грай "файв-аут". Хочеш - звільняй місце для гри всередину. Варіантів достатньо.

Втім, питання нікуди не ділися, а то я так красиво пишу, наче Маверікс на щось планують претендувати.

Яким повернеться Гардвей - стилістично, найкращий партнер Дончича в задній лінії?

Якщо щось не так, то наскільки стабільний прогрес молодого Гріна, особливо в аспекті дальньої атаки?

Дінвідді залишився єдиним (окрім Луки) плеймейкером на весь ростер - чи достатньо цього, нехай навіть на короткі відрізки без словенця?

Чи дасть Вуд, який ніколи не був зірковим гравцем, той рівень якості, який СУТТЄВО покращить ситуацію?

Чи витримає Дончич, на якому зав'язана вся гра, сезон під диким навантаженням після неповного міжсезоння через Євробаскет (це завжди фактор ризику, якщо ти не Янніс)?