Мати повинна виявляти впевненість у житті, а відтак не тривожи | Читання з олівцем

Мати повинна виявляти впевненість у житті, а відтак не тривожитися понад міру й не передавати це хвилювання дитині. Бажання, щоб малюк став незалежним і поступово відокремився від неї, має бути частиною її життя. Любов батька має керуватися принципами та сподіваннями; вона мусить бути терплячою і толерантною, а не загрозливою й авторитарною. Дитині, яка дорослішає, вона повинна дарувати непорушне відчуття впевненості в собі й поступово перетворювати її на свій власний авторитет, щоб молода людина могла обходитися без батька.

Поступово зріла людина досягає стану, за якого вона перетворюється на власну матір і власного батька. Таким чином, у неї є і материнська, і батьківська свідомість. Материнська свідомість каже: «Немає такої провини і такого злочину, які позбавили б тебе моєї любові, бо я завжди бажатиму тобі щастя в житті». Свідомість батька зауважує: «Ти вчинив неправильно і не можеш не прийняти очевидних наслідків свого вчинку. Та головне — ти маєш змінити свою поведінку, якщо хочеш, щоб я тебе любив». Зріла особистість звільнилася від зовнішньої присутності матері й батька, одначе створила їх усередині себе.

Еріх Фромм
«Мистецтво любові»