Недоторканий президент Німеччини Ми можемо не любити Штайнм | ✙Resurgam✙

Недоторканий президент Німеччини

Ми можемо не любити Штайнмаєра за всі його «алхімічні» формули з нашою територією, загравання з путіним та взагалі світоглядну політику минулого століття.

Але наша держава та дипломатія повинна працювати раціонально переслідуючи власний інтерес – міжнародна, фінансова та військова підтримка, яка бвона не була . І конфлікт, що розгорнувся довкола Штайнмаєра, потік агресивної критики з нашого боку був виправданий морально, але раціонально НЕДОРЕЧНИМ.

Наскільки було все погано Дуже. Що, конфлікт потрібно було залагоджувати особистими дзвінками Зеленського, «привітаннями» через Шольца і т.д.
Наші політики повинні розуміти культуру іншої країни: те що німці пробачать стосовно Шольца, не пробачать щодо президента.

Річ у тому, що канцлер - це суто політична посада, яка характеризується великою конкурентністю та постійною політичною боротьбою. Тому міжнародна критика Шольца – це їжа для опозиції.

Президент – це інша справа, він обирається окремим органом Федеральними зборами і частіше за все кандидат один завчасно погоджений, найбільш шанований та досвідчений політик на думку більшості німців. Президент виконує суто представницькі функції й часто виступає посередником у конфліктах внутрішніх (коаліція/опозиція, Бундестаг/регіональні бундесрати)

Якщо коротко, то президенство в Німеччині – це певна шана від самих німців. Це посада не стільки політична, скільки символічна. І потурати свої символи не дамо як ми, так і німці. Тому конфлікт зі Штайнмаєром був небезпечний і вніс свою лепту у затримки зброї, ППО та іншого.

Його приїзд в Київ став добрим сигналом і продемонстрував неймовірну швидкість доставлення обіцяної зброї. Від обіцянки про додаткові РСЗВ «MARS» та гаубиці PzH 2000 до отримання пройшло 2 дні та IRIS-T значно швидше доїжджати почали.

І головне, заява Штайнмаєра про підтримку до перемоги та відкрита критика бункерного свідчать, що конфлікт може не забутий, але погашений.

Resurgam