РЕСУРС UA|JurLife™️

2022-07-07 21:00:02 ​​ В Україні готують нові штрафи під час війни - на яку суму можна «влетіти»

На даний час у Кодексі адміністративних правопорушень відповідальності за порушення комендантської години не передбачено, покарання можна отримати лише при відмові виконувати
розпорядження патруля.

При цьому відповідний законопроект № 7356 був поданий ще у травні і зараз перебуває на стадії розгляду. Згідно з його текстом, передбачені такі штрафи:

порушення комендантської години в межах прикордонної смуги тобто перебування у певний період доби, під час дії військового стану, в межах прикордонної смуги без спеціально виданих перепусток або посвідчень, тягне за собою попередження або накладення штрафу від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян – 1700-3400 грн.;
порушення комендантської години, тобто перебування у певний період доби під час дії воєнного стану на вулицях та інших громадських місцях або рух транспортних засобів без спеціально виданих перепусток або посвідчень, тягне за собою попередження або накладення штрафу від десяти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів – 170-510 грн.;
порушення спеціального режиму світломаскування під час дії воєнного стану тягне за собою попередження або накладення штрафу на громадян від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів, або 170-340 грн., на посадових осіб – від двадцяти п'яти до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів, або 340-850 грн.;
дії, вчинені особою, яка протягом року була піддана адміністративному стягненню за такі ж порушення, тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, або 850-1700 грн., і на посадових осіб – від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, або 1700-3400 грн.;
порушення встановлених обмежень щодо продажу алкогольних напоїв під час дії військового стану тягне за собою накладення штрафу від п'ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, або 8500-17000 грн., з конфіскацією предметів торгівлі та виручки, отриманої від їх продажу;
порушення обмежень щодо реалізації лікарських засобів під час дії військового стану тягне за собою накладення штрафу від ста до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, або 1700-5100 грн., з конфіскацією лікарських засобів та виручки, отриманої від їх продажу.

За словами міністра внутрішніх справ України Дениса Монастирського, комендантська година – це не забаганка влади, а необхідний захід безпеки.

#юридичніновини Відкрити / Коментувати

2022-07-07 20:02:32 Факт нестачі (надлишку) готівкових коштів у касі підприємства необхідно оформити документально

Відповідно до вимог розд. ІV «Порядок ведення касової книги та обов’язки касира» Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління НБУ від 29.12.2017 р. № 148 (далі – Положення № 148), керівники підприємства зобов’язані забезпечити облаштування каси та зберігання готівки у ній.

Згідно з п. 46 розд. ІV Положення № 148 установи/підприємства зобов’язані проводити інвентаризацію каси. Матеріально відповідальні особи до початку проведення інвентаризації дають розписку, форма якої визначена в додатку 7 до Положення № 148.
Комісія перевіряє наявність коштів шляхом повного перерахування всієї готівки, що є в касі, цінних паперів, чекових книжок. Акт складається у двох примірниках і підписується членами інвентаризаційної комісії та матеріально відповідальною особою.

Один примірник акта передається до бухгалтерії установи/підприємства, другий залишається в матеріально відповідальної особи.
Акт складається в трьох примірниках (для матеріально відповідальної особи, яка здала цінності, матеріально відповідальної особи, яка прийняла цінності, а також бухгалтерії) у разі зміни матеріально відповідальних осіб.
Інвентаризація кас проводиться в/на кожній/кожному установі/підприємстві в строки, установлені керівником, з перерахуванням усієї готівки та перевіркою інших цінностей, що зберігаються в касі. Залишок готівки в касі звіряється з даними обліку за книгами обліку.

Готівка, що зберігається в касі, але не підтверджена касовими документами, уважається надлишком готівки в касі. У разі застосування підприємством у розрахунках РРО звіряється сума наявної готівки на місці проведення касиром розрахунку із сумою, зазначеною у звіті РРО (у розрахункових книжках та книзі обліку розрахункових операцій).

У разі виявлення під час інвентаризації нестачі або надлишку цінностей у касі в акті зазначається сума нестачі або надлишку і з’ясовуються обставини їх виникнення. Сума нестачі відшкодовується відповідно до законодавства України, а надлишок оприбутковується в касі та зараховується в дохід відповідної/відповідного установи/підприємства.

#юридичніновини Відкрити / Коментувати

2022-07-07 19:01:42 Не всі злочини проти власності, що вчиняються під час воєнного стану, є мародерством

Для України проблема мародерства стала особливо актуальною з початком бойових дій на сході України у квітні 2014 року. Під час війни часто мародерством називають дії, які насправді не є мародерством. Тому важливим є питання щодо відмежування мародерства від інших складів кримінальних правопорушень, об’єктом яких є суспільні відносини власності (крадіжка, грабіж, розбій, вимагання, привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем).

Відповідно до ст. 432 КК України є три критерії для кваліфікації кримінального правопорушення як мародерства: чітка локалізація місця вчинення злочину – викрадення майна на полі бою чи на певній ділянці, де проводяться активні бойові дії, а також у зоні, яка перебуває під обстрілами військових; викрадення майна у вбитих або поранених; вчинення кримінального правопорушення військовослужбовцем.

Без сукупності цих ознак не можна говорити про наявність складу мародерства в діях винуватого. Якщо незаконні дії особи були спрямовані на заволодіння речами з метою наживи і відбувалися без зазначених обставин, то такі дії не можуть бути розцінені як мародерство, їх необхідно кваліфікувати як загальнокримінальні злочини.

Відповідальність за мародерство (викрадення на полі бою речей, що знаходяться при вбитих чи поранених) передбачено ст. 432 КК України. Об’єктом мародерства є порядок несення військової служби під час ведення бойових дій. Для об’єктивної сторони злочину характерними є дії, пов’язані з викраденням речей вбитих і поранених військових на полі бою. Викрадення може бути як таємним, так і відкритим, із застосуванням насильства чи без такого.

Речі – це предмети обмундирування і особисті речі убитого чи пораненого (годинник, гроші та ін.). До них не належать озброєння і боєприпаси, документи, які мають військове значення, технічні засоби ведення війни та інші пред­мети, що збираються з метою подальшого бойового застосування. Відповідальність за вчинення таких дій передбачено іншими нормами КК України.

Об’єктом мародерства є порядок несення військової служби під час ведення бойових дій. Для об’єктивної сторони злочину характерними є дії, пов’язані з викраденням речей вбитих і поранених військових на полі бою. Викрадення може бути як таємним, так і відкритим, із застосуванням насильства чи без такого.

Відповідно до КК України не є мародерством заволодіння речами здорових військовослужбовців. Ці дії мо­жуть кваліфікуватись як злочини проти власності. Для складу такого злочину, як мародерство, не має значення, до якої армії належать вбиті і поранені, речі яких розкрадалися на полі бою. Мародерство передбачає наміри винного обернути вилучені речі у власне користування. З цього ж моменту, тобто коли винний отримав можливість розпорядитися вилученою річчю за своїм розсудом, мародерство вважається закінченим злочином. Із суб’єктивної сторони мародерство передбачає прямий умисел на заволодіння речами вбитих і поранених та передбачає корисливий мотив. А суб’єктом злочину є військовослужбовець.

Оскільки згідно із КК України мародерство є військовим кримінальним правопорушенням, відповідальність за нього можуть нести лише військовослужбовці Збройних сил України, Служби безпеки України, Державної прикордонної служби України, Національної гвардії України та інших військових формувань, які були створені відповідно до законів України, а також військовозобов’язані та резервісти під час проходження зборів.

#юридичніновини Відкрити / Коментувати

2022-07-07 18:15:51 Ви - ВПО та маєте запитання щодо виплат? Звертайтеся на гарячу лінію Мінреінтеграції

Віце-прем'єр-міністр Ірина Верещук нагадала українцям, що з усіх питань стосовно виплат внутрішньо переміщеним особам слід телефонувати на гарячі лінії Мінреінтеграції.

«На підставі таких дзвінків ми і формуємо свою політику, – пояснила вона. – Ми бачимо, що турбує людей і намагаємося полегшити їх життя. Дзвоніть, говоріть про свої проблеми, ви не одні, ми допоможемо!» – закликала Ірина Верещук.

Нагадаємо телефони гарячих ліній Мінреінтеграції: 1548 (Цілодобова гаряча лінія з кризових питань) та 066-813-62-39 (Уповноважений з питань ВПО).

#юридичніновини Відкрити / Коментувати

2022-07-07 16:00:23 Українська адвокатеса Сніжана Скуратова, у цьому відео продовжує консультувати наших підписників про правовідносини клієнтів із банками у зв‘язку із невиконанням грошових зобов‘язань.

Подивившись відео-консультацію нашого експерта Ви дізнаєтесь, що можете просити у банку і як посилити вашу позицію під час переговорів. Відкрити / Коментувати

2022-07-07 14:00:06 ​​ Під час закриття апеляційного провадження витрати на допомогу адвоката підлягають стягненню з протилежної сторони.

Суд розглянув справу за позовом агрофірми до ТОВ про визнання недійсним договору про надання права користування земельною ділянкою та задовольнив його. Відповідач звернувся з апеляційною скаргою, за якою було відкрито апеляційне провадження. Позивач надав відзив. Згодом відповідач відмовився від апеляційної скарги.
Позивач звернувся до суду апеляційної інстанції із заявою про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу в розмірі понад 20 тис. грн. Апеляційний суд відмовив у задоволенні заяви, покликаючись на те, що в ЦПК України не передбачено можливості ухвалення додаткового судового рішення в разі постановлення ухвали про закриття апеляційного провадження. Позивач подав касаційну скаргу, у якій просив задовольнити його вимоги про відшкодування судових витрат, та акцентував на неоднаковому підході судів при вирішенні цього питання.

Велика Палата Верховного Суду касаційну скаргу задовольнила, ухвалу апеляційного суду скасувала і стягнула з відповідача витрати на професійну правову допомогу, понесені позивачем.
При цьому ВП ВС констатувала, що відповідно до ЦПК звернення з апеляційною скаргою є реалізацією стороною принципу забезпечення права на апеляційний перегляд справи та принципу диспозитивності, тобто права на відмову від апеляційної скарги. Водночас ЦПК передбачає загальний принцип відшкодування судових витрат.

ВП ВС наголосила, що подання апеляційної скарги та відкриття апеляційного провадження вимагає від інших учасників справи вчинення дій на захист своїх інтересів і спонукає до здійснення певних дій, які б не були реалізовані за відсутності апеляційної скарги. Надання відзиву на апеляційну скаргу є реалізацією принципу змагальності сторін.
Тому в разі закриття апеляційного провадження мають бути враховані судові витрати, які понесли інші учасники справи у зв'язку зі зверненням сторони з апеляційною скаргою та відкриттям апеляційного провадження.
У такому випадку в апеляційного суду відсутня необхідність обґрунтовувати добросовісність чи недобросовісність особи, яка подала апеляційну скаргу, оскільки така особа реалізує своє право на апеляційний перегляд судового рішення, однак самостійно прийняла рішення про відмову від апеляційної скарги, усвідомлюючи наслідки такої відмови (унеможливлення для цієї особи апеляційного перегляду судового рішення).

Отже, у разі закриття апеляційного провадження відсутні будь-які обставини, які б унеможливлювали або нівелювали загальний принцип відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 ЦПК України).

Ця правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 8 червня 2022 року у справі № 357/380/20 (провадження № 14-20цс22).

#юридичніновини Відкрити / Коментувати

2022-07-07 13:00:03 ​​ Пілотний проект з трансплантації органів продовжено до кінця 2023 року.

Набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 5 вересня 2018 р. № 707» від 1 липня 2022 р. № 743.
Змінами до постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання реалізації пілотного проекту щодо зміни механізму фінансового забезпечення оперативного лікування з трансплантації органів та інших анатомічних матеріалів» від 5 вересня 2018 року, зокрема, продовжено реалізацію цього проекту до кінця 2023 року.

Визначено, що учасниками пілотного проекту є заклади охорони здоров’я і наукові установи, які уклали з Міністерством охорони здоров’я або із спеціалізованою державною установою «Український центр трансплант-координації» договір про медичне обслуговування населення з надання третинної (високоспеціалізованої) медичної допомоги методом трансплантації органів та інших анатомічних матеріалів, за переліком згідно з додатком.

Окрім того, встановлено, що:

заклади охорони здоров’я і наукові установи, які подали до Міністерства охорони здоров’я лист щодо участі в пілотному проекті в частині провадження діяльності, пов’язаної з трансплантацією органів людині, крім визначених пунктом 1 додатка до цієї постанови, повинні мати ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики за спеціальністю «Трансплантологія» та відповідати щонайменше одному з таких критеріїв:
за останні шість місяців до дати подачі листа щодо участі в пілотному проекті в частині провадження діяльності, пов’язаної з трансплантацією органів людині, у потенційного учасника відбулося не менше десяти діагностик смерті мозку;
до дати подачі листа щодо участі в пілотному проекті в частині провадження діяльності, пов’язаної з трансплантацією органів людині, у потенційного учасника відбулися вилучення анатомічних матеріалів не менш ніж від чотирьох донорів-трупів;
у потенційного учасника наявний договір про співпрацю щодо організації надання медичної допомоги методом трансплантації органів між закладом охорони здоров’я, в якому проводиться вилучення анатомічних матеріалів людини, та закладом охорони здоров’я, в якому може бути проведена трансплантація. При цьому в закладах охорони здоров’я, в яких проводяться вилучення анатомічних матеріалів людини, з дати укладення договору про співпрацю з потенційним учасником пілотного проекту з органної трансплантації до дати подачі листа про бажання стати учасником пілотного проекту відбулося загалом не менше 20 діагностик смерті мозку за умови, що на дату укладення договорів про співпрацю такі заклади охорони здоров’я не мали договорів про співпрацю з чинними учасниками пілотного проекту чи іншими потенційними учасниками пілотного проекту з органної трансплантації. Про факт укладення договору про співпрацю інформується спеціалізована державна установа «Український центр трансплант-координації».

заклади охорони здоров’я і наукові установи, які подали Міністерству охорони здоров’я лист щодо участі в пілотному проекті в частині провадження діяльності, пов’язаної з трансплантацією гемопоетичних стовбурових клітин, крім визначених пунктом 2 додатка до цієї постанови, повинні мати ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики за однією або кількома спеціальностями: «Гематологія», «Дитяча гематологія», «Дитяча онкологія», «Дитяча гематологія-онкологія», «Клінічна онкологія», – та виконати щонайменше одну аутологічну трансплантацію гемопоетичних стовбурових клітин з донорським етапом.

#юридичніновини Відкрити / Коментувати

2022-07-07 12:00:07 ​​ Нові вимоги до страхових посередників.

Набрала чинності постанова Правління Національного банку України «Про затвердження Положення про реєстрацію страхових та перестрахових брокерів та умови провадження посередницької діяльності у сфері страхування та про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України» від 30 червня 2022 р. № 135.

Як пояснили у Національному банку, документом запроваджено оновлені вимоги щодо реєстрації та діяльності страхових посередників:

визначено перелік посередницьких послуг у страхуванні та перестрахуванні, унормувавши види послуг (робіт) страхових та перестрахових брокерів;
встановлено вимоги до професійної придатності керівників брокерів-резидентів та лібералізовано підходи щодо навчання та підвищення кваліфікації таких осіб, зокрема проходження навчання за встановленою програмою тепер не обмежується вузьким колом суб’єктів освітніх послуг;
визначено порядок реєстрації брокерів-резидентів та припинення здійснення посередницької діяльності у сфері страхування (перестрахування) та уніфіковано процедури й форми подання документів для таких осіб;
установлено, що правила складання та подання звітності учасниками ринку небанківських фінансових послуг до Національного банку не розповсюджуються на страхових та перестрахових брокерів;
визначено порядок та вимоги здійснення посередницької діяльності з укладання договорів страхування (перестрахування) зі страховиками-нерезидентами.

Вимоги щодо здійснення посередницької діяльності брокерами-нерезидентами за заявницьким принципом залишилися незмінними.

#юридичніновини Відкрити / Коментувати