Варто чи ні боятися ядерної атаки у розвиток подій поточної війни.
Тут не буде складних текстів. Простою мовою. Без натяків на експертність. Моя суб‘єктивна думка, що НІ, НАМ БОЯТИСЯ НЕ ВАРТО.
Коротко обгрунтую.
Від кожного з нас наразі мало що залежить у впливі на таке рішення, і то є перше. Друге- є об‘єктивна загальнодоступна аналітика: у кого, скільки, яких типів і які наслідки. Третє: клуб тих 9-ти чи 10-ти беніфіціарів атома, нехай і з, м‘яко кажучи, різношорстною публікою. Але це прямий і дієвий інструмент стримування. Четверте: окремий і суттєвий вплив на русько Китаю (про китайську атомну доктрину в т ч нижче у відео). Впевнений, що у «продуманих» є ще мінімум стільки-ж аргументів, але мені достатньо вищенаведеного, щоб не змушувати вдруге мігрувати Україною свою Родину.
Слід боятися громадянам країни-агресора. Боятися пожиттєвої відповіді/відповідальності на кожному кроці, мобілізаціі, злиднів, розвалу та самовижерання, прокльонів та ізоляціі, болісних страждань та смерті…
Нам слід діяти рішуче та безкомпромісно.
На чому варто зосереджуватися на мій погляд, так це над дещо іншим переліком питань (не вичерпним і в моєму баченні):
•беззупинний наступальний тиск ЗСУ;
•зима (цивільна і військова);
•втомленність світу Україною;
•дотискування партнерів на отримання адекватної кількості зброї та бк;
•жорстка ДІЯ по зрадникам, агентам і проявам руського міра в країні;
•жорстка ДІЯ по тим, хто збагачується на війні і закупівлях для арміі, краде від зсу;
•наведення негайного ладу у воєнкоматах та алгоритмування взаємодії з бажаючими мобілізуватися і іхати на зміну всім тим, хто за 7 місяців втомився на фронті, блять ПРОСТО НЕГАЙНО…
але все те - не тема даного допису.
Колись напишу. Але то не точно. Точно висловлюся вголос.
Миру Україні
МАДЯР
https://t.me/robert_magyar
