Вижу, у нас маятник качнулся куда-то не туда. Те, кто был уве | Шрайк
Вижу, у нас маятник качнулся куда-то не туда.
Те, кто был уверен, что юг мы освободим одним бодрым марш-броском, теперь подуныли и считают, что раз марш-броска не видно, то и вообще ничего не выйдет.
На такой информационный фон повлияло и интервью Валерия Залужного The Washington Post.
Там, например, написано:
"- Без повного забезпечення ці плани взагалі нездійсненні, - додав він. - Але вони виконуються. Так, можливо, не так швидко, як хотілося б учасникам шоу, спостерігачам, але це їхня проблема.
Питання, які обтяжують його щодня: Коли західні партнери України нададуть зброю, якої він потребує, зокрема, більше боєприпасів і винищувачів F-16? І як він може виконувати свою роботу без них?"
Лично у меня дежавю декабря 2022, когда после интервью Залужного The Economist приходилось объяснять, что когда Главком говорит с иностранными СМИ, его цель не просто поболтать, а повлиять на количество и качество поставляемых вооружений.
Вот вам "декабрьские" цитаты:
"Друге, дуже важливе стратегічне завдання для нас - це створення резервів і підготовка до війни, яка може відбутися в лютому, в кращому випадку в березні, а в гіршому - в кінці січня. Вона може початися не на Донбасі, а в напрямку Києва, з боку білорусі, я не виключаю і південний напрямок".
"Нам потрібні танки, нам потрібні БМП, БТРи. І нам потрібні боєприпаси. Зверніть увагу, я зараз не говорю про винищувачі F-16".
"Я знаю, що можу перемогти цього ворога. Але мені потрібні ресурси. Мені потрібно 300 танків, 600-700 БМП, 500 гаубиць. Тоді, я думаю, абсолютно реально вийти на рубежі 23 лютого".
После этого интервью было много напуганных, ждавших российского "большого наступления" со всех сторон. Но по итогу рашисты смогли только сконцентрироваться на узком участке фронта и захватить Бахмут с Соледаром.
Думаете Залужный не понимал их реальные силы? Понимал. Просто обрисовывал гипотетический худший сценарий, чтобы впечатлить американских читателей. И в 2023 мы начали получать западные танки, БМП и БТР, увеличились поставки боеприпасов.
А еще была статья Валерия Залужного и Михаила Забродского от 7 сентября 2022 года.
Цитата:
"Ще більш привабливою для противника може виглядати перспектива просування на Запорізькому напрямку. Вона забезпечує подальші дії на північ та створення прямої загрози оволодіння Запоріжжям та Дніпром, що в свою чергу призведе до втрати українською стороною контролю над значною частиною Лівобережної України. Не виключені з порядку денного і повернення до задуму захопити Київ та загроза повторного розгортання бойових дій з території Республіки Білорусь.
Але найбільше можливостей відкриває подальше просування на Південнобузькому напрямку з оперативного плацдарму на правому березі річки Дніпро. Успіх на Півдні, за умови його швидкого та вірного використання, може мати подвійний ефект. З одного боку, цілком реальні перспективи оволодіння Миколаєвом та Одесою. З іншого – створення загрозливого напрямку в бік Кривого Рогу, а в подальшому – і загрози центральним та західним регіонам України".
К счастью, эта статья разошлась не так широко, да и нашим паникерам не дали много времени на панику - почти одновременно с этой публикацией началась операция, которую сейчас называют "харьковским чудом". А чуть позже было освобождено правобережье Херсонской области.
Итого.
1) Наш Главнокомандующий не любит общаться с прессой, а когда это делает, делает с какой-то целью. Недавнее интервью The Washington Post так же, как и декабрьское интервью The Economist, направлено на западную аудиторию. Цель - получить больше оружия, и получить его быстрее.
Эту цель нельзя не разделять, но для ее достижения абсолютно не обязательно впадать в истерику, угрожая союзникам карами небесными. Посты в украинском сегменте соцсетей никак не влияют на решения Белого Дома, зато ухудшают наше общее эмоциональное состояние.
2) Освобождение юга - это не легкая прогулка, об этом 100 раз писалось, но эта задача выполняется, "так, можливо, не так швидко, як хотілося б учасникам шоу, спостерігачам, але це їхня проблема".
