Були на дууууже низькому старті з 2021 року. І ось, учора нарешті подивилися «Дюну: частину другу» ;)
Обережно, далі — спойлери!Сюжет: Пол і його мати тепер із фріменами. Спочатку виживають разом із ними, а потім — стають пророком і преподобною матір'ю всього племені. Крім того, зустрічають Ґурні й нового антагоніста — Фейд-Раута Харконнена.
Атмосфера: у найкращих традиціях минулого фільму, але масштаб зовсім інший. Цього разу мурашки бігають по мурашках. Адже екшн-сцени, візуальні ефекти й саундтреки Ганса Ціммера вийшли на новий рівень. Як і сиквел «Аватара», історія заворожує пропрацьованим візуалом.
Ще переваги: кожен актор відіграє свою роль без натяків на колишні. Були сумніви, чи вистачить акторських здібностей Тімоті Шаламе стати гарним Муад'Дібом, але дарма. Його основна сюжетна лінія, що переплітається з любовною, стала головною прикрасою кіно.
Втім, окремим абзацом хочеться виділити Остіна Батлера. Його герой лякав, і за короткий проміжок часу набув достатньої ваги, аби фінальна битва була доволі напруженою.
Недоліки: єдиний величезний мінус, а насправді гігантський плюс — хочеться продовження і якомога скоріше. Однак Дені Вільнев із цим поспішати не збирається, тому набираємося терпіння і читаємо книги.
Висновок: ще жодна тригодинна стрічка не минала для нашого копірайтера так швидко. І всі очікування вона також виправдала. Сміливо ставимо п'ятірку.
Коли плануєте йти в кіно?#мініогляди
