Продовження... ... але дива не сталося — заручини довелось | Щастя поруч
Продовження...
... але дива не сталося — заручини довелось розірвати.
Я завжди довіряла Богу і знала, що у Нього все під контролем. Розуміла, що Він ставиться до мене по-особливому і має план для мого життя, та коли в церкві оголосили, що весілля не буде, я не знала як жити далі
Словами не пояснити і не передати, цей біль і порожнечу в серці. Всередині мене наче щось вмерло, я не знала, як далі жити (і відверто кажучи, не хотіла жити).
Я закрилась в собі, не говорила ні з ким, нікого не чула. Це продовжувались багато днів. Я багато плакала, і молилася (навіть без слів)
Бог чув мене навіть тоді, коли я нічого не могла сказати. Він бачив і відчував мій біль, і найдивовижніше - Він говорив до мене і я чула Його голос і відчувала, що у Нього все під контролем
Пройшов час. Про одруження я не думала, не хотіла навіть чути про це.
Для себе я вирішила: служитиму Богові ще більше. І от за короткий період часу Бог благословив мене чудовим чоловіком
Ми разом вже 7 років і у нас двоє діток. Я дякую Господу, що Він благословив мене такою людиною, про яку я навіть не мріяла! Ми разом служимо в церкві. Мій чоловік - людина, яка боїться і любить Бога. Він є прикладом для мене і наших дітей. Він навчив мене любити по-справжньому. У ньому я побачила, як можна віддано любити до кінця за будь-яких обставин
Він знав (!), що я буду його дружиною, ще коли ми були зовсім юними, і коли дізнався, що я виходжу заміж за іншого, молився. Він просив у Бога, щоб я була щаслива з ним, чи без нього
Бог передбачив наші долі і нашу сім'ю ще за довго до нашого народження. Я вірю у силу молитви і бачу результат моїх молитов до тепер!
Тому всім, хто сьогодні ще не одружений, раджу довіряти Богові і молитися за свій майбутній шлюб, за своє майбутнє
Для себе я ще раз зрозуміла, що коли будувати не на своїх планах, мріях чи бажаннях, а на вірі і довірі Господу, то і мрії і бажання Він виконає!
"Ні про що не турбуйтесь, а в усьому нехай виявляються Богові ваші бажання молитвою й проханням з подякою."
(Филип'ян 4:6)
