Критика. Це добре чи погано? «Брате, щось твоя проповідь не | Щастя поруч
Критика. Це добре чи погано?
«Брате, щось твоя проповідь не дуже духовна»
«Сестричко, розказуєш вірші занадто емоційно»
«Ходиш на молодіжки, аби показати себе»
«Ну голос в тебе не для сольного співу, якщо чесно»
«Знаєш, ну все нормально, але ці нігті… так непристойно»
Частенько можна почути розмови на подібні теми. Але чого в них більше: користі чи шкоди?
Відразу до суті. Критика – це потужний стресор, так само як і робота, гроші, сім‘я, соціальні норми, невиправдані очікування, шовінізм, дискримінація і тому подібне. Всі ці фактори наш мозок сприймає як потенційну загрозу.
Коли непрохані гості приходять до вашого дому, як ви реагуєте? Ви хочете захистити свій дім, правда ж?
Саме так наш мозок реагує на критику, яку він не запрошував. Він подає сигнал: «Ти в небезпеці» і запускає автоматичну захисну реакцію по всьому тілу, готуючи його до підвищеного навантаження. Адреналін розливається по венах, серце пришвидшує свій ритм, підвищується тиск у кровоносних судинах, м‘язи напружуються, знижується чутливість до болю, все ваше тіло готується до атаки. За лічені секунди мозок оцінює поточну ситуацію і вибирає найоптимальнішу реакцію із трьох можливих: бийся, тікай, замри.
В нашій ситуації: або відстояти свою позицію, або уникнути розмови і пожалітись друзям, або закритися в собі. Перші дві стратегії означають: «ДІЙ!» і мають позитивне завершення. Якщо мозок вибере якусь із них, це добре. Але третя… Вона завдасть нам немало клопоту, можливо навіть руйнівного, і ви назавжди закопаєте свій талант.
В будь-якому випадку, користі з цього мало. Небажана критика – це непроханий гість. Така зустріч навряд чи закінчиться чаюванням у каміна.
Запам‘ятайте, друзі, які благі наміри у вас не були б, до ваших слів не прислухаються, якщо ви будете непроханим гостем.
Якщо ви дійсно хочете комусь допомогти, моліться, щоб Бог міняв цю людину зсередини. Зовні ви ніяк на неї не повпливаєте, поки в її серці не почне діяти Дух Святий. Це Він викриває гріх і вказує правильний шлях. Необережними словами ви можете тільки наробити біди.
Ваша критика можлива лише за умов:
Якщо ви «носили сорочку» цієї людини, знаєте всі її мотиви і внутрішні переживання.
Якщо ваші слова будуть лагідні, логічні, підтверджені Святим Писанням.
Якщо ви зробите це з пориву любові і Святого Духа, а не внутрішнього обурення.
«Все, що ви робите, робіть з любов‘ю» – говорив Апостол Павло.
Повертаючись до діалогів на початку посту, просяться питання до тих, кому належать ці слова: які ваші мотиви, чим ви керуєтесь, ви впевнені, що боретесь за істину?
