Щороку в день звільнення Миколаєва від нацистських окупантів я відвідую ветеранів Другої світової війни. Роки йдуть і їх стає все менше...
Як же прикро, що пройшовши найзапекліші битви у своїй юності, цим людям доводиться чути вибухи у рідному місті, бачити страшні наслідки обстрілів зі своїх вікон.
Ми вдячні їм за той подвиг, який вони зробили у своїй юності. Ми шануємо їх і завжди будемо шанувати українських воїнів, які сьогодні захищають нашу країну від російських окупантів.
