Вісім років назад, влітку 2014-го року я зателефонував до воло | Сердюков для Своїх

Вісім років назад, влітку 2014-го року я зателефонував до волонтерки Олександри Сиротенко із Полтавського батальйону небайдужих та спитав, які будуть найближчі потреби у бійців АТО.

Вона відповіла, що теплі речі. Чесно кажучі, я вирішив що вона трохи нагнітає, і відповів що буду збирати на тепловізор, бо це абсурд - АТО не може тривати до пізньої осені/зими 2014 року. Із часом стало зрозуміло, що може. М‘яко кажучи.

Тому, коли 24 лютого російсько-окупаційні війська вдерлися на територію України, в мене не було жодного сумніву, що це дуже надовго. Навіть під час оптимістичних прогнозів спікерів ОП і розвідки. Було розуміння, що треба налаштовуватися на гру в довгу зі всіма існуючими її правилами та законами.

Сьогодні рівно пів-року із початку повномасштабної агресії в Україні зі сторони рф, хоча гібридна війні триває вже 9-й рік. Ціною життя та здоров’я найкращих людей країни, Україна зірвала плани орди, і вперше, мабуть, за останні 1000 років має шанси перемогти її та відкинути на сотні років.

Сьогодні День Незалежності - цінності, ціну якої ми не знали більшу половина життя нашої держави. Сьогодні, без жодного перебільшення та пафосу вона залежить від кожного із нас.

Можливість зберегти Незалежність сьогодні не залежить від ворога, і це вже не мало. Що б не робила росія, якщо ми правильно та системно побудуємо оборону та економіку України, орда не матиме шансів. Можливість зберегти Незалежність сьогодні залишить лише від нас. В першу чергу від нашої готовності грати в довгу на даному етапі війни, нашої організованості та нашої єдності.

Підписуйся, якщо вважаєш що росіяни - не люди