ЖІНОЧИЙ КОМПЛЕКС ЛИЦАРЯ- РОЗПУСНИКА. ЩО РОБИТИ? Декілька дн | Sexology_matter
ЖІНОЧИЙ КОМПЛЕКС ЛИЦАРЯ- РОЗПУСНИКА. ЩО РОБИТИ?
Декілька днів намагалася вам детально на прикладі фільму показати та пояснити що ж це за розщеплення таке, котре не дає жінці відчувати гармонійні відносини ні з лицарем, ні з розпусником(хто пропустив читайте попередні пости під хештегом #комплекс)
Бо Лицар дає спокій та стабільність. Але потім стає нудно і одноманітно.
Лицар знецінюється, хочеться пристрасті та бурхливих емоцій. Жінка йде до
Розпусника. Там пристрасне життя. Відчуваються драйв та повнота. Але згодом розуміє, що завжди так неможливо. Це вимотує. Хочеться стабільності. І знову повертається до Лицаря. Час минає і знову нудно. І так по колу.
У кінці фільму наша героїня Біллі все ж таки зривається з дитячого свята та несеться через весь Манхеттен до свого колишнього, щоб сказати йому: «я не лишу чоловіка ніколи, а зараз трахни мене»
Тривати такі метання можуть нескінченно роками. Лицар може бути при цьому один, партнер, чоловік, а змінюватися будуть Розпусники-коханці.
Причина дуального сприйняття криється в дитинстві і відбувається у людей з незавершеним комплексом Електри.
Коли батьківська постать розщеплюється на дві. Одна про батька, друга-про дитячий потяг. І неможливо їх бачити в одній.
Як психологічно працювати ?
На щастя в цьому випадку не все так сумно. Переконання ламаються вкрай важко і витягти з підсвідомості цю криву модель взаємодії з протилежною статтю непросто, але терапія справляється з цим завданням і психолог/сексолог здатний допомогти.
• Працювати з батьківською фігурою
• Усвідомлювати, що пошук ідеалу приводить у нікуди.
• Поєднати двох в одному неможливо, але знайти риси цілком реально. Адже часто самі навішуємо на партнера один ярлик і таким чином блокуємо прояви іншої його частини. Актуалізувати ярлики, котрі накинули на партнера.
•Вихід із комплексу лицаря та розпусника можливий лише через усвідомленість. Іноді доводиться працювати із самооцінкою, тому що актуалізація своїх справжніх бажань часто обертається стійким переконанням «я погана якщо мені цього хочеться».
Просто собі це заборонити та повернутися у режим «хорошої дівчинки» - не спрацює.
Спочатку сама фізична близькість знецінюється і видається чимось ганебним, а потім може увімкнутися емоція гніву.
Але цю енергію не можна задавити гнівом чи соромом, знеціненням або осудом себе. Вона шукає вихід, а якщо з хорошими хлопцями не можна, то доведеться божеволіти побачивши чергового самця поганця.
Терапія допоможе зрозуміти, що чоловік-це не тато і він не шукає собі доньку. Ви доросла жінка, ніхто і ніколи не буде вам в ролі батька. А чоловік/партнер не хоче з вами дружити, не потрібні йому ваші пристойності, чемність та слухняність.
Що можна нарешті побути і розпусницею, не обираючи для цього спеціального бедбоя.
Далі буде полягати проблема в тому щоб навчитися перемикатися з однієї ролі на іншу. Іноді у жінок з таким комплексом це може викликати проблеми, бо написати коханцю всі свої самі відверті фантазії - це не проблема; перед розпусником не соромно жбурляти стрінги в люстру та ходити голою.
А з чоловіком так не можна робити.
Не виходить прийняти той факт, що чоловік на роботі менеджер, вдома для неї чоловік, для дитини батько. Вдень може бути рицарем, а вночі хтивим збоченцем. Для таких жінок чоловіки тільки добрі та погані.
То ж в першу чергу працювати треба зі своїми упередженнями та проявляти свої ролі, не думаючи, що за такі прояви тебе хтось покарає та поставить в куток. Хоча це може бути також цікава історія
#sexologymatter
#комплекс
