Гіперсексуальність Гіперсексуальними вважаються ті люди, у я | Психологія стосунків ♂️♀️ Сексологія
Гіперсексуальність
Гіперсексуальними вважаються ті люди, у яких великий статевий потяг, який не задовільняється навіть численними статевими актами з різними партнерами.
У жінок це явище називається німфоманія, у чоловіків - сатиріазис або донжуанізм.
Суперечки на тему гіперсексуальності ведуться досі. Але її відмінність від високої статевої конституції полягає в тому, що:
Немає насичення
Ненаситна сексуальність заважає жити
Сексуальні стосунки емоційно неяскраві
Статевий потяг до багатьох партнерів
В сексопатології гіперсексуальність визначають як сексуальну дисфункцію, тобто розлад сексуальної функції. Гіперсексуальність в сексопатології має ще й іншу назву – гіперлібідомія. Для позначення поняття підвищеного сексуального потягу вживаються кілька термінів.
Хоча, найчастіше, чоловіки та жінки звикли обмовляти партнерів, хибно вважаючи, що їх сильне бажання сексу патологічне. Але, звичайно, ні про яку гіперсексуальність там не може бути мови, звичайна відмінність статевих конституцій.
Суспільство ставиться до цієї проблеми неоднозначно.
Наприклад, чоловіки б хотіли жінку, яка весь час хоче сексу до того моменту, поки не розуміють скільки насправді потрібно сексу їм самим. Почувши про німфоманію, чоловіки часто посміхаються, ставлячись до цієї проблеми як до чогось позитивного. Але, зіштовхуючись з нею один на один, стає не до сміху.
Зі сторони жінок - повне неприйняття партнера-донжуана. Лиш невеликий відсоток жінок хотіли б спробувати, розуміючи, що найчастіше такому партнеру одної жінки буде не достатньо.
Які фактори можуть стати причиною гіперсексуальності?
Гени. Генетична схильність може стати поштовхом до емоційної дисфункції та імпульсивності.
Гормони. Підвищений рівень статевих гормонів, таких як тестостерон чи естроген, може впливати на лібідо.
Несприятливі події в ранньому дитинстві (насилля чи вплив сексуального контенту), можуть впливати на сексуальну поведінку.
Психічне здоров'я. Тривожність, депресія, розлади особистості, відсутність контролю над імпульсами можуть бути супутніми проблемами, з якими людина бореться поряд із сексуальною залежністю.
Якщо ви вважаєте, що вам потрібна допомога, ви завжди можете звернутися до спеціалістів. Лікар проведе необхідну діагностику, що включає дослідження гормонального фону, який може бути причиною порушень, психічне обстеження, за необхідності – КТ/МРТ, або відправить до суміжних фахівців – ендокринолога, гінеколога, уролога, психіатра. Потім за необхідності призначить терапію, яка може включати ліки та/або психотерапію.
Отже, якщо у вас немає проблем із вашим партнером (або партнерами), якщо ви не зайняті безперервною мастурбацією, переглядом порно або пошуком пригод на одну ніч – з вами все гаразд!
