Про піхоту можна розповідати нескінченно довго. Закінчиться війна і кожен, хто залишиться в живих, зможе потім написати книги про кожну посадку на Херсонщині чи маленький будинок на Донеччині, які треба було втримати. Тримали тоді і тримають зараз. Навіть коли від посадки залишились декілька дерев, а будинок вже зруйнований до фундамента. Багато історій героїзма та самопожертви ми вже знаємо. А ще більше нажаль ніколи не узнаємо. Історій про те, як ті, хто не зассали… звичайні слюсарі, фермери, бухгалтери та юристи, взяли до рук зброю та дали по зубах другій армії світу.
І ось це - головна наша історія! На сторіччя…
З твоїм святом, ПІХОТА!
(Фото 93-тя ОМБр Холодний Яр)
