купила собі афігєнний рюкзак, який давно хотіла. думала, шо ві | в раю говорять суржиком

купила собі афігєнний рюкзак, який давно хотіла. думала, шо він буде пахнути дорослими зваженими рішеннями, але нє.

він пахне точно так само, як той рюкзак, який тобі купують перед першим вересня в школу.

приносиш такий в неділю додому, приміряєш, показуєш сусідам, чуєш оте незмінне «здоровий зноси, ще кращий купи», складаєш в нього чистий щоденник, зошити, пенал...

і ще стільки всього туди поміщається!
урочиста лінійка, де всі вже втомились, але грає гімн і треба стояти. покрашені парти. батьківські збори. нові штори. книжки з бібліотеки, де на форзаці шукаєш знайомих старшокласників. черга на великій перерві, шоб купити піцу з однією можливою начинкою — вареною ковбасою. нові скучні теми на уроках історії. човниковий біг. записки на відірваних клаптиках останніх сторінок зошита. кульок шоколадних «джеків» на день народження. піздюліни від класного керівника за ментолові kiss.

мій новий рюкзак пахне так само, як шкільний. а може мені просто здалося. все таки добре, шо туди не помістяться стрибки у висоту. не хочеться потім ходити в кросовках з піском всередині.