2021-04-20 07:59:21
в свої 23 я ще ні разу не боялась втратити роботу. може це через те, шо я не працювала в гугл і мені ніколи не платили фісташками.
але в свої 23 я навчилась співати оди тому часу, який наступає після звільнення. якшо порівнювати з чимось, то це як чорний чай із сахаром і лімоном після того, як ти цілий рік їбашив зелений (без сахару, лімону і радості — насипав заварку в чашку, заливавав водою, чекав, поки схолоне і пив. просто звичка, яка займає твій час. така ж як і куріння, але без надписів про потенцію на упаковці)
класно, коли в тебе з‘являється вільний час і це не просто топік на уроках англійської.
є час почитати увлєкатєльну книжку, де за героїв треба переживати більше, ніж за себе. є час, шоб подивитись фільми, назви яких розкидані по всій папці скріншотів. є час гуляти в лісі, кататись на веліку, їсти хот-доги, багато ходити пішком, дивитись стендапи замість їбучих корисних подкастів і слухати їбучі корисні подкасти замість стендапів.
коли з’являється час на такі штуки, то ти не думаєш про те, шо ти не встигаєш за кимось. тобі похуй на успіх інших людей, на їх зарплати і амбіції. ти знаєш, шо ти на коні, бо в тебе є час.
як у всіх він є, да.
але, коли кудись біжиш, то не помічаєш, як довго це робиш і часто забуваєш нашо.
а коли перестаєш бігти, то є час подумати. єбать, це круто! совєтую всім періодично звільнятись
357 viewsedited 04:59