Ми знаємо як тобі важко. Справді знаємо. Важко навіть не від к | Психологічна підтримка понівеченої психіки українців

Ми знаємо як тобі важко. Справді знаємо. Важко навіть не від кількості проблем, ні. Проблем завжди вистачало і, на жаль, завжди вистачатиме. Важко від того, що на цій арені з левами ти один. А всі інші, як би не хотіли здаватись побратимами з мечами і списами, що боряться з левами пліч-о-пліч з тобою, насправді, є глядачами. Вони сидять на трибуні і споглядають за тим, хто переможе в цьому поєдинку.
Хтось щиро за тебе вболіває, комусь байдуже. Хтось щосили горланить і аплодує, хтось мовчки споглядає. Єдине, що їх обʼєднує — безсилість. І повна неспроможність повпливати на ситуацію.
Є ти, є леви. І арена під назвою життя.
Після цього залишається лише одне питання: якого х*я я пишу відосіки про путіна і Макрона, а не діалоги для Тарантіно?