Стрільба одиночними
Як і пам'ять, що втрачаєш
Як тебе
Як себе і свободу,
Яку віддали разом з наказом
Почати палити цигарки і стріляти
Стріляти, бо Бог признає своїх
Допоки всіх нас вантажать дровами у спец вагони
Ніхто ще не знає
Всі ці бмп, погорять через два дні
Як холодні тіла, прошиті кулеметом, лежати лишаться
Ти дивишся на вільне небо
Тепер можеш дивитися його скільки захочеш
Ми майже всі доживемо до серпня
І сходимо в теплі Карпати, розкладаючи палатки, наче польові шпиталі та свої думки, обираючи зворотній шлях, ще підходячи на
зарання визначені позиції
