2022-03-02 00:23:09
Кравченко Сергій Григорович. 29.ХІ.1960-01.ІІІ.2022.
Сьогодні загинув мій батько. Загинув на обороні Харкова в лавах тероборони. Якісь документи (мабуть контракт) він підписав лише вчора. Хоча останні дві доби провів з автоматом в руках десь на Олексіївці в очікуванні ворожої танкової колони з окружної.
1.ІІІ.2022 він мав їхати до Києва отримувати диплом доктора наук, дисертацію він захистив нещодавно. Але замість цього він лишився боронити рідне місто. Він зробив це свідомо.
Я ніколи не хотів писати цей пост, але знаю, що батькові було б приємно почути це і десь там він обов'язково почує мої слова. Він спрямував мій життєвий шлях і гідно пішов з життя. Я завжди буду гордитися ним. Його онуки завжди пам'ятатимуть, що їх дід загинув в обороні рідної країни.
Я не зможу поховати його сам. Але я зроблю все, щоб ходити на його могилу у вільній Україні. Я не буду плакати. Я буду мститися. Я зроблю все щоб вбити країну окупантів. Не злякаюся, лише буду злішим.
Батьку, ми знищимо росфедерацію і збудуємо Велику Україну, де щасливо житимуть твої онуки. Ти цього хотів і заради цього ти загинув. Ми вічно пам'ятатимемо це. Дякую, батьку!
48 views21:23