Дописав віршика для дітей третього - пʼятого класів. В ньому о | ✙СІЧЕНЬ✙

Дописав віршика для дітей третього - пʼятого класів. В ньому обігруються базові українські архетипи, тому він має бути впроваджений до шкільної програми.

Поки цього не сталося, примусьте своїх діточок вивчити його на памʼять. Буде що декламувати в бомбосховищі.

Війна не є причиною для припинення розвитку культури й гальмування освітнього процесу.

ВІРШИК

Про одвічну Неньку —
Прикордоння раю —
Пісеньку простеньку
Вранці заспіваю:

Українське поле, українське небо,
Українська воля — іншого не треба.

Проковтну сльозинку
Кислу ненавмисну
Заспіваю, синку,
Колискову пісню:

З вуса впала довга волосина срібна.
Доля гайдамацька — інша не потрібна.

А таку молитву
Заспівай окремо:
Гроші у могилу
Ми не заберемо,

Лезо вправно ріже, обушок — ламає,
Бог один на небі. Іншого немає.

Спільна пісня лине
На горі й долині,
Гей, у небо синє
Древлє і донині:

Сподівання марні, а закон — облуда.
Друзі тільки в банді — інших не набуду.

Матінко співали
Батьківську науку,
Не забуть ніколи
Розкажи онуку:

Все оте де вибори — ніби, як не наше.
Тільки революція! Не було інакше.

Пісня українська
Завжди про те саме:
Соловейко, військо,
Верби над ставками,

Схрон повстанський — наша
Виробнича ніша.
В ньому смерть скоріша,
Та навіщо інша?

Щира екзистенція
Психіка здорова
Мрія — це стратегія.
Пісня — це основа.