⁠Анабель 3 #ужасы Я людина проста: якшо мене кличуть на прес- | смотреть и плакать

⁠Анабель 3
#ужасы

Я людина проста: якшо мене кличуть на прес-показ у Планету Кіно - я йду і не возмущаюсь.

А возмущатись хочеться, як би це не було даремно. Одна з багатьох причин, по яких я не люблю фільми жахів, це те, що від них марно чекати революції. Нові ідеї закінчились років 20 тому і, як наслідок, кожна наступна стрічка - це адаптація попередньої, "оновлений" парад монстрів, павутиння, туман, напружена гейська музика. Із усіх персонажів переживати хотілося за пригорілий торт, а найкращу акторську гру показала бездиханна лялька, виявившись динамічнішою за весь акторський склад.

Анабель навіть не намагається бути чимось більшим, ніж просто літній хорор. У якісь моменти вона навіть намагається виїхати на різнобокості жанрів, вставляючи всілякі геги для розрядки обстановки, що, як на мене, тут зайве. Вийшов якийсь вінігрєт, в якому є страшна лялька, мінімум логіки, купа непотрібних чудовиськ і гуморески. А я люблю шубу.