Всім вітання. З Вами Наталія Кононенко, політолог Інституту по | #SixArticles

Всім вітання. З Вами Наталія Кононенко,
політолог Інституту політичних та етнонаціональних досліджень НАНУ та засновник дослідницької компанії NOKS FISHES. Давно не була на зв'язку. Сьогодні поговоримо про демократію. Вважаю, що "залишитися демократією" буде головним політичним завданням України після війни. Нам потрібно серйозно поставитися до двох речей. Перше, до пошуку аргументів, як пояснювати травмованому війною українському суспільству переваги демократії. Друге, до розробки політичних сценаріїв, що допоможуть нам уникнути сповзання в авторитаризм.

1. Можна по різному ставитися до індексів. Але вони є. І ігнорувати їх не раціонально. Індексів демократії є декілька. На мій погляд, найбільш вдалим є продукт від науково-дослідницького Інституту V-Dem (Varieties of Democracy). Працює V-Dem на факультеті політології Гетеборзького університету (Швеція). Раджу подивитися їхній звіт про стан демократії у 2022 році під назвою "Автократії змінюють природу". Це дійсно якісне комплексне дослідження, із симпатичною інфографікою, читати його потрібно декілька вечорів. Щодо самого звіту, трішки спойлерну: автори звіту стверджують, що рівень демократії знизився до рівня 1989 року. Диктатури кількісно зростають: в них живуть 70% населення світу (5,4 млрд). В т. зв. "закритих автократіях" мешкає 26% населення світу. "Виборча автократія" залишається найпоширенішим режимом: в таких країнах мешкають 44% населення світу. Головна причина демократичного відкату - суспільна поляризація https://bit.ly/3FjMbrr

2. В кожному, навіть в майже політично здоровому суспільстві є розломи. І це - норма. Гірше, це коли в результаті політичних дій влади, опозиції, громадянського суспільства ці розломи стають фундаментом для токсичної поляризації суспільства. Токсично поляризованим суспільством є таке, де втрачена здатність до компромісу. Як правило, в суспільствах, які входять до етапу токсичної поляризації, починають проблеми із якістю демократій. Розломи, поляризація і розвиток демократій - ці теми перебувають в центрі сучасної американської політології. Дуже раджу почитати статтю про сценарії поляризації демократій на прикладі США, Туреччини, Угорщини, Венесуели, Таїланду, Польщі, Фіпіппін від професійних політологів - американки Jennifer McCoy і турка Murat Somer https://bit.ly/3faVyiE Складно, довго, але дуже корисно.

3. Окремо про роль у токсикації суcпільства соціальних медіа в статті ізраїльського соціолога Ro'ee Levy. Наприклад, алгоритм Facebook з меншою ймовірністю постачає Вам той контент, який Вам не подобається. Таким чином, ми залишаємося у власній "бульбашці" і це, на думку Levy, збільшує поляризацію. https://pubs.aeaweb.org/doi/pdfplus/10.1257/aer.20191777

4. Поки українські політологи готують сценарний план уникнення повоєнною Україною токсичної поляризації ("війни всіх проти всіх") :-), пропоную філософське бачення уникнення такої проблеми від Володимира Єрмоленка. Як поєднати "етику воїна" та "етику буржуа"? https://bit.ly/3DAKapt

5. Англійський Centre for Economic Policy Research надає лаконічну, але цікаву відповідь на питання, чому "проміжним режимам" (яким все ще залишається за великою кількістю ознак і Україна, передусім - через нестабільність) краще рухатися до демократій, ніж до автократій. На перший погляд, пишуть дослідники, всі режими після стабілізації або в стані демократії, або в стані автократії, починають активно зростати і мають, якщо вірити цифрам, однакові показники економічного прогресу. Втім, кажуть автори статті, є одне "але" - правдивої коректної статистики в автократіях не існує, тому і реальна економічна картина в таких режимах під питанням https://bit.ly/3FiG8DF