мені довгий час здається, що насправді я зараз в набагато гірш | о ско ма 💊

мені довгий час здається, що насправді я зараз в набагато гіршому стані ніж бачать інші.
що я давно потребую серйозного медикаментозного лікування,
що все що тримає мене на плаву це те, що я можу віддавати себе.
Дівчині, роботі, кота покормити, підняти комусь настрій жартом, тощо.
Я не можу писати, не можу думати поза шаблоном дім-робота-дім, я не хочу нічого,
просто щоб мене лишили в спокої,
і часто думаю про самогубство це універсальний варіант - всі залишають тебе в спокої і ти не псуєш більше життя іншим.
я не думаю що я здатен щось змінити і в мене немає причин так думати.
Все моє життя будь які мої виважені чи не дуже вчинки тільки ведуть мене в гірші і гірші ситуації,
Думав це через те, що я навчений не просити про допомогу, доки випадок не буде зовсім крайнім,
але це призводить тільки до ситуацій, що я прошу про допомогу тоді коли вже занадто пізно.
А коли вже занадто пізно - я розумію наскільки беззмістовно просити про допомогу зараз.
Я просто апатично дивлюсь як моє життя йде по пизді, як стає гірше там, де на мою думку гірше стати вже не могло
і спускаю це все на тормозах.
Я не знаю що робити і мені страшно.

А найстрашніша думка - ніхто вже не зможе мені допомогти.
Навіть страшніша за думку "ніхто не захоче мені допомагати".

це вже десь під корою мозку, тому і думаю про таблетки знову і знову. цієї думки там не повинно бути.
я викинув її з голови, викорінив ще сім років тому, коли в мене була ремісія.
звідки вона знову береться.

і кожного разу я заздрю нормальним людям.

я навіть не можу фактично зараз писати і створювати будь що.
не можу робити те, що давало якийсь сенс мому існуванню, єдине нормальне джерело дофаміну висохло, мені нецікаво настільки, наскільки це в принципі можливо.
я не можу читати, не можу слухати, мені складно розуміти сенс прочитаного, сторонні часто не розуміють моєї логіки, та навіть здається в принципі що я щойно сказав.
я просто хочу щоб все припинилось. абсолютно все.

і основною проблемою залишається те, що я не можу цього пояснити, через те, що не можу цього зрозуміти сам.