Отже, паралельно читала дві книжки, але напишу спершу про одну з них.
Нещодавно прислалася мені біографія Гарета Джонса "Людина, яка забагато знала", написав це Мірослав Влеклий. Український переклад видало видавництво "Човен", дякую їм за це.
Не буду робити вступ про те, хто такий Гарет Джонс, ви й так знаєте. Хто не знає - підіть хоч фільм "Ціна правди" Аґнєшки Голланд подивіться.
Мені дуже сподобалася цілісність оповіді, через це регулярно ловила себе на вечірньому "ще одну сторіночку" перед сном.
Крім біографії та цікавезних цитат із листів і щоденників, тут є неймовірно насичене інтермеццо з мандрами автора цієї біографії Донбасом, слідами Гарета Джонса. Особливого драматизму додають його власні пошуки свідків Голодомору, вже в 2000-х. На тлі цих пошуків бачимо, наприклад, шкільні урочистості до дня пам'яті... включно з якимись кондовими шкільними "обязалівками". І ментів, які приходять перевірити, що це за іноземці приїхали розпитувати селян про Голодомор. Добре, що це не 33-й...
