Слава Ісусу Христу! ЛІТУРГІЙНІ ЧИТАННЯ Субота V тижня Звичай | СЛОВО ЖИТТЯ

Слава Ісусу Христу!

ЛІТУРГІЙНІ ЧИТАННЯ

Субота V тижня Звичайного періоду

Сьогоднішнє Євангеліє звертає нашу увагу на слова: “Ви дайте їм їсти”. Ісус дає учням “урок”, як творити чудо. Вони роздають голодним хліб, який Він благословив. Однак чудом є не тільки саме помноження хліба, але також і ділення з іншими та взаємне піклування один про одного. Сьогоднішній світ як ніколи раніше потребує знаку ділення, потребує спільноти. Символічні сім хлібів – це не так багато, але достатньо багато для того, щоб наситити голодних.

ПЕРШЕ ЧИТАННЯ
Бут 3, 9-24

Читання з Книги Буття.

Господь Бог покликав Адама і спитав його: «Де ти?» Той відповів: «Я чув Твою луну у саду й злякався, бо я нагий, тож і сховався». Бог же сказав: «Хто тобі сказав, що ти нагий? Чи не їв ти з дерева, що Я наказав тобі не їсти?» Адам відповів: «Жінка, яку Ти дав мені, щоб була зо мною, дала мені з дерева, і я їв». Тоді Господь Бог сказав до жінки: «Що ти це зробила?» Жінка відповіла: «Змій обманув мене, і я їла». Отож Господь Бог сказав до змія: «За те, що ти вчинив це, будь проклятий з-поміж усякої скотини та з-поміж усіх диких звірів. На череві твоїм будеш повзати і їстимеш порох по всі дні життя твого. Я покладу ворожнечу між тобою і жінкою і між твоїм потомством та її потомством. Воно розчавить тобі голову, а ти вжалиш його в п’яту». А жінці сказав: «Помножу вельми болі твої і твою вагітність, в болях будеш народжувати дітей. І тягти буде тебе до твого чоловіка, а він буде панувати над тобою». Адамові ж сказав: «За те, що ти послухав голос твоєї жінки і їв з дерева, з якого Я наказав тобі не їсти, проклята земля через тебе. В тяжкім труді живитимешся з неї по всі дні життя твого. Терня й будяки буде вона тобі родити, і їстимеш польові рослини. В поті лиця твого їстимеш хліб твій, доки не вернешся в землю, що з неї тебе взято; бо ти є порох і вернешся в порох». Тоді Адам дав своїй жінці ім’я Єва, бо вона була мати всіх живих. Та й зробив Господь Бог Адамові та його жінці одежу з шкури і одягнув їх. І сказав Господь Бог: «Оце чоловік став, як один з нас, знаючи добро і зло. Тож тепер, аби лишень він не простяг своєї руки й не взяв ще й з дерева життя, а з’ївши, не став жити повіки!» Тому вислав його Господь Бог з Едемського саду порати землю, що з неї був він узятий. І вигнав він Адама й поставив від сходу до Едемського саду херувима з полум’яним миготливим мечем, щоб стерегти дорогу до дерева життя.

Слово Боже.

РЕСПОНСОРІЙНИЙ ПСАЛОМ
Пс 90, 2 і 4. 5-6. 12-13

Боже, Ти завжди був для нас притулком.

Перш, ніж народились гори †
і були створені Земля і Всесвіт,
Ти – Бог від віку і до віку.
Бо тисяча років перед Твоїми очима –
як день вчорашній, що минувся, – як нічна сторожа.

Ти змітаєш їх, – вони, наче сон будуть.
Тож вранці, як трава минуться,
яка на світанку росте і розцвітає,
а ввечері буде скошена і засохне.

Боже, Ти завжди був для нас притулком.
Навчи нас так рахувати дні наші,
щоб ми набули серце мудре!
Повернися ж, Господи! До якого часу?
Будь до слуг своїх ласкавим.

СПІВ ПЕРЕД ЄВАНГЕЛІЄМ
Мт 4, 4б

Алілуя, алілуя, алілуя.

Не хлібом самим житиме людина,
але кожним словом, що виходить з уст Божих.