РОЗДУМИ НАД СЛОВОМ БОЖИМ Субота, 13 лютого Бут 3,9–24 Тоді Г | СЛОВО ЖИТТЯ
РОЗДУМИ НАД СЛОВОМ БОЖИМ
Субота, 13 лютого
Бут 3,9–24
Тоді Господь Бог покликав чоловіка і спитав його: "Де ти?" Той відповів: "Я чув твою луну у саді й злякався, бо я нагий, тож і сховався". Він же сказав: "Хто тобі сказав, що ти нагий? Чи не їв ти з дерева, що я наказав тобі не їсти?" Чоловік відповів: "Жінка, яку ти дав мені, щоб була зо мною, дала мені з дерева, і я їв". Тоді Господь Бог сказав до жінки: "Що ти це наробила?" Жінка відповіла: "Змій обманув мене, і я їла". Отож Господь Бог сказав до змія: "За те, що ти вчинив це, будь проклятий з–поміж усякої скотини та з–поміж усіх диких звірів. На череві твоїм будеш повзати і їстимеш землю по всі дні життя твого. Я покладу ворожнечу між тобою і жінкою, і між твоїм потомством та її потомством. Воно розчавить тобі голову, а ти будеш намагатися ввіп'ястися йому в п'яту." А жінці сказав: "Помножу вельми болі твої і твою вагітність, в болях будеш народжувати дітей. І тягти буде тебе до твого чоловіка, а він буде панувати над тобою." Адамові ж сказав: "За те, що ти послухав голос твоєї жінки і їв з дерева, з якого я наказав тобі не їсти, проклята земля через тебе. В тяжкім труді живитимешся з неї по всі дні життя твого. Терня й будяки буде вона тобі родити, і їстимеш польові рослини. В поті лиця твого їстимеш хліб твій, доки не вернешся в землю, що з неї тебе взято; бо ти є порох і вернешся в порох". Тоді Адам дав своїй жінці ім'я Єва, бо вона була мати всіх живих. Та й зробив Господь Бог Адамові та його жінці одежу з шкури і одягнув їх. І сказав Господь Бог: "Оце чоловік став, як один з нас, знаючи добро і зло. Тож тепер, аби лишень він не простяг своєї руки й не взяв ще й з дерева життя, а з'ївши, не став жити повіки!" Тому вислав його Господь Бог з Едемського саду порати землю, що з неї був він узятий. І вигнав він Адама й поставив від сходу до Едемського саду херувима з полум'яним миготливим мечем, щоб стерегти дорогу до дерева життя.
До Попільної середи залишилося декілька днів, і напередодні Великого посту особливо важливим є питання, з яким Бог звернувся до Адама: «Де ти?» Воно є важливим і для тебе: Де ти? Де ти у своїх стосунках з Господом? Де ти у своїх взаєминах з рідними, друзями, сусідами та знайомими? Це має стати змістом іспиту совісті.
Бог запитує Адама: «Де ти?», не тому, що не знає, де чоловік. Звичайно ж, знає. Але Він запитує, щоб Адам став у правді й вийшов з укриття свого страху. Чоловік піддався намовлянням жінки, скоштував від забороненого Богом плоду, побачив, що він нагий, та усвідомив свою ущербність. Тоді Творець дав йому шанс повернутися до Нього.
Саме так варто ставитися до таїнства Сповіді, усвідомлюючи, що Господь знає всі наші гріхи. Але Він хоче допомогти тобі в щирості каяття повернутися до Нього й отримати прощення. Саме тому Бог запитує тебе: «Де ти?» Таким чином Він дає тобі шанс визирнути з–за своїх страхів, припинити захищатися й побачити, де ти є насправді.
У цьому наша надія. Адже покорою нашого розкаяння ми відкриваємо свої рани перед Богом милосердним, отримуючи зцілення і сили на майбутнє. Бог пообіцяв Адаму і Єві, що потомство жінки розчавить голову змія (див. Бут 3,15). І той, хто спокушає нас ховатися від люблячого Бога, буде переможений. Так і сталося: Божий Син, Господь наш Ісус Христос, переміг диявола й відкупив усі наші гріхи. А у Хрещенні ми були звільнені від гріха Адама і Єви. Тож тепер, як визволені діти Небесного Отця, можемо не тільки зізнаватися Господу, «де» ми, але й отримувати Його прощення й милосердя, а в них звільнення від тягаря провини й страху.
«Господи, інколи відчуття провини змушує мене ховатися від Тебе. Допоможи мені завжди відповідати на Твій оклик і приходити до Тебе, щоб отримати прощення і життя.»
Отче наш, що єси на небесах, нехай святиться Ім’я Твоє, нехай прийде Царство Твоє, нехай буде воля Твоя як на небі, так і на землі. Хліб наш насущний дай нам сьогодні і прости нам провини наші, як і ми прощаємо винуватцям нашим, і не введи нас у спокусу, але визволи нас від лукавого. Амінь.
Джерело – «Слово між нами»
@SlovoZhyttia
