Колобки Запоріжжя

Сьогодні нам на пошту прийшло дуже багато повідомлень на рахунок Тодорова Дмитра та Андрія Біди.
Тодоров Дмитро - приклад класичного колаборанта. З перших днів окупації Василівки російською мерзотою, почав співпрацювати з ними. Завозив під виглядом гуманітарної допомоги в місто товари, та реалізовув їх на ринку. Відкрив двері своєї лазні для керівництва орків та продовжує регулярно їм організовувати відпочинок. Займається незаконним обміном валюти по завищеному курсу, тим замим здирає останні копійки з бідних мешканців, які не змогли виїхати.
Андрій Біда - жалюгідний мародер, який не зміг вислужитися перед орківською владою, не отримав для себе кормушку, тому зайнявся звичною для себе діяльністю - обманом місцевих жителів та розграбуванням підприємств та домівок васильчан та прилеглих сел
На початку війни крав паливо.
Навіть не можемо уявити думки цих двох потвор, які зараз не знають що їм робити, так як не змогли заробити достатньо коштів на втечу до росії, а в Україні їх чекає в кращому випадку в’язниця.

Зібрана та перевірена інформація про Гольця Сергія Вікторовича:
Ні про кого нам не писали так багато, як про нього.
Задовго до війни сидів в в’язниці за крадіжку.
З самого початку війни почав набиватися в друзі до комендатури, пити з ними каву, приглашати в гості та підкладати під них молодшу доньку та дружину, здавав позиції ЗСУ. Приватизував магазин в центрі міста, разом з Щербаком розграбував підприємтсва Василівського району, грабує покинуті домівки та заселяє в них орків.
Дуже часто з’являється в Мелітополі по начебто магазинним справам, але насправді, по підтвердженій інформації близького кола, займається торгівлею легких та важких наркотичних засобів у Василівці.
Місце зберігання наркотиків знаходиться на території його підприємства, найцікавіше що там знаходиться також велика кількість зброї, яку Сергій Голець зібрав під час відступу ЗСУ з Василівки.

Ірина Лисенко
До війни вона була у Запорізькій раді адвокатів.
Зараз суддя Мелітопольського суду
Виносить вироки нашим хлопцям із ЗСУ та цивільним, тим хто не підтримує окупантів. Після цього вони зникають у невідомому напрямку. Є інформація що їх вивозять в днр і лнр.
ця тварина виносить смертні вироки.

Луценко Катерина Василівна, депутат обл ради багатьох скликань, директор сільськогосподарського підприємства «Злагода», дуже швидко зрадила Україну. Одна з перших у районі почала співпрацювати з окупантською владою. Агітувала колег, підприємців працювати з орками, активну участь брала в референдумі, їздила на семінари в росію неодноразово, займається вивозом українського врожаю в росію, проводить регулярну роботу з населенням, що «наш вектор це росія» та що «росія тут назавжди».

Бабаченко Віктор та Валентина з Широкого Василівського району. З перших днів війни працюють з оккупантами, брали участь в організації референдуму, проводили разом з орками обшуки в будинках, де проживали колишні бійці АТО, військові. Здають позиції наших військових і не приховують це, працюють постійно з населенням, що росія назавжди.

Семеренко Любов, з Широкого, їх подруга. Власниця сільського магазину, з перших днів війни радується приходу «руського миру», готує домашню їжу російським військовим, пригощає їх, підселяє оккупантів до місцевих жителів, розказує оркам хто виїхав на вільні території, щоб вони заселились в дома, здає позиції наших військових.

Гор Галечян та Армен Алтунян - безпринципі покидьки, які були гидотою ще до війни. Ці тварини грабували жителів Василівки, палили їх майно через те, що люди не хотіли платити їм за «кришу».

Армен Алтунян - вірмен, але тільки по прізвищу. Вірмени гордий та справедливий народ, а це аморальна тварюка. Відомий всім як педофіл та рекетир, співпрацював з зрадницею Юлею Яцик. На початку війни співпрацював з Соколовським, крав машини під предголом вивезти їх на територію України. Розкрадав покинуті квартири.
Спочатку дуже активно співпрацював з орками, певний час мітив до начальника народної поліції(так, це не жарт. Педофіл-Рекетир-«смотрящій» - начальник поліції), а потім через непорозуміння з рашистами був посаджений в місяцеву тюрьму. Його били вдень та вночі, вибили все що можна, відбили нирки, але він заплатив їм певну сумму на втік до росії. Це найправильніший вчинок, адже як тільки ця тварина перетне кордон незалежної України, може лише молитись щоб вижити. Зараз в росії виживає на останні крадені гроші.