НЕЗРЯЧИЙ ВОЛОНТЕР «Я захворів і осліп ще хлопчиком...» | Дніпро Соціальний 🇺🇦
НЕЗРЯЧИЙ ВОЛОНТЕР
«Я захворів і осліп ще хлопчиком...»
Віталій Іванович втратив зір після 10 років щасливого різнобарвного життя Це могла бути сумна історія...
Але він – підопічний Міського терцентру. Ще той радіолюбитель: розбирається в техніці, «ловить» рідкісні частоти, слухає новини і музику. Вправно користується смартфоном і ноутбуком, любить аудіокниги! Хоча й не бачить вже 66 років і пережив смерть дружини, але не опускає руки в прямому і переносному сенсі.
Чоловік, попри свою особливість, має веселу вдачу і плідно працює своїм трудом вже котрий рік поспіль. Десь щось зробити у хатнє господарство, підлаштувати, відремонтувати – з цими питаннями до Івановича!
Але надзвичайно захоплює те, що Віталій Іванович – дуже продуктивний волонтер в тилу. Його життєвою справою завжди було плетіння різних видів сіток: для «авосьок», для теплиць, а зараз і маскувальних для наших військових.
Тільки уявіть, цей невгамовний дідусь з початку воєнних дій вже зплів квадратних метрів матеріалу! «Ого», – тільки змогли вимовити ми
Його робота представляє собою капроновий каркас, на який згодом навішуються клаптики тканини. Каркас є настільки міцним, що навіть докладаючи зусиль, його неможливо розірвати (так, ми самі в цьому впевнилися, коли нам запропонували його «протестити»).
Поважному патріоту у його благородній справі допомагає соціальний працівник: забирає і передає сітки іншим волонтерам, які у свою чергу займаються їх подальшим камуфлюванням.
А наш "павучок" не може натішитися, що приносить неабияку користь фронту і країні. А ми – що такі люди живуть поряд із нами, діляться досвідом, життєлюбством і заряджають позитивом усіх оточуючих
#ОсобиЗІнвалідністю #ПоважнийВік
