Мозок запам’ятовує все, повз що він пройшов, пронюхав, спробував, почув, помацав і так далі. Мозок – НЕ решето. Нічого не висипається з нього. Ми, грубо кажучи, нічого не забуваємо, просто велика частина даних лежить в папці “Інше”. Тому: не треба слухати погану музику, не треба читати погані книжки, не треба всяке лайно їсти, не треба абищо пити, не потрібно спілкуватися з поганими людьми.
Щоб розвиватися, треба читати складну літературу. Важливо лінійне читання – від початку до кінця. Гіпертекст, що змушує клікати на виділене слово і наче занурюватися в нього, породжує твердість думки.
Люди, які виросли на такому типі читання, не в змозі прочитати великий текст цілком. У них рвана свідомість – дещо звідси, звідти. Коли питаєш дитини, про що була ця розповідь, вона вам її не може переказати.
Спробуйте оптимізувати процес вилучення інформації із зовнішнього, а також внутрішнього світу. Вчіться шукати смисли і правильно їх упаковувати. І взагалі — виконуйте інтелектуальну роботу найбільш ефективно, а не уникайте її.
Тетяна Чернігівська – доктор біологічних наук, професор, науковець у сфері нейронауки і психолінгвістики.
