Nachtigall

2021-01-30 12:25:58 Скажем спасибо внешнему управлению.
Западному упорству стоит отдать должное.
Десять лет назад Европа уговаривала украинского президента выпустить из тюрьмы лидера оппозиции. Обещала за это Ассоциацию с ЕС.
Пять лет назад – предлагала антикоррупционное законодательство. Готова была вознаградить безвизовым режимом.
Сегодня просит реформу судов и предлагает в обмен финансовую помощь. Порой кажется, что они заботятся о нашем будущем больше, чем мы сами.

Впрочем, прилежными учениками нас не назовешь. При каждом удобном случае мы скатываемся в рецидивы. У нас есть все шансы, чтобы не проиграть. Все причины, чтобы выстоять. Достаточно времени, чтобы сосредоточиться.

У нас не получится обвинить эпоху и обстоятельства. То и другое - максимально лояльны нашей попытке.
И если наше будущее не сбудется, то винить нам в этом будет некого.

@Павел Казарин, УП Відкрити / Коментувати

2021-01-30 09:16:13 Підсумки тижня сесії ПАРЄ. Це вирок професійній підготовці Слуг і їх нових друзів з ОПЗЖ - непідготовленість і пасивність.
А один Олексій Гончаренко всю роботу делегації на собі не витягне...
***
Підтримка України в дипломатичній війні з РФ впала навіть у порівнянні з минулим провальним 2020 роком.
Зокрема, польська делегація не дала жодного голосу проти "прощення" Росії! Один з представників польської партії влади проголосував за зняття санкцій з РФ, всі інші – утрималися.

Ми також втратили підтримку шведів, яка торік була майже одностайною – зараз більшість із них підтримали рішення про повноваження росіян без жодних санкцій.

Це не означає, що поляки чи шведи стали проросійськими. Але це означає, що ми, українці, недопрацювали. Йдеться і про депутатів, і про МЗС, і про посольства у цих країнах. Адже і у минулі роки дипломатичні перемоги з’являлися не самі по собі, їх доводилося вигризати.

Необхідно змінити підходи до роботи, її якість – інакше кожного року наша поразка буде поглиблюватися. 

@Сергій Сидоренко, Європейська правда Відкрити / Коментувати

2021-01-30 08:59:44 На тлі катастрофічного для чинного президента падіння рейтингів популярності і довіри, Володимир Зеленський втрачає ще й важелі влади. Останні голосування в українському парламенті наочно продемонстрували, що ніякої більшості у Зеленського більше немає і не буде. Що «Слуги народу» готові голосувати хіба що за відверто популістські пропозиції президента - на зразок того ж закону про народовладдя - щоб потім з'явилася можливість використовувати цей механізм проти самого Зеленського. Але голосування з принципових питань - і вже тим більше з питань кадрових - демонструє, що у фракції Зеленського тепер інші господарі. А може, ці господарі і раніше були? Може, таким чином колишньому телевізійному коміку показують його справжнє місце у владній вертикалі?
І це при тому, що головні виклики для Зеленського ще попереду. Економічні та соціальні проблеми тільки починаються - і ніяким зниженням тарифів їх вже не пом'якшити. Вакцинацію країни влада популістів провалила. Історія із Дубинським ставить Зеленського перед непростим вибором. Закрити очі на санкції проти цього депутата - значить, закрити перед самим собою двері до Білого дому. А боротися із Дубинським - значить, боротися із Коломойським, одним з «акціонерів» влади затятих популістів. А ще втік до Брюсселю колишній заступник глави СБУ Дмитро Нескоромний, який і без всяких прес-конференцій розповість про корумпованість діючої влади резидентам всіх розвідок світу. І це добре ще, якщо тільки про корумпованість. Погано - якщо про якісь особливі перемовини з Москвою. Ну, добре, не всім резидентам - тільки американцям, англійцям і європейцям. Але для Зеленського і цього буде достатньо. І як відповідати на всі ці виклики, якщо ані популярності, ані влади?
Відповідь є простою - ніяк. Зеленський всього цього просто не помітить. А помітить - так не зрозуміє. А зрозуміє - так перелякається і постарається не помічати.
Так і буде йти на дно. І Україна - разом із ним. Espreso.tv Відкрити / Коментувати