Питання перемовин складне і не є лінійним. Тобто, не існує про | Сергій Ягодзінський 🇺🇦

Питання перемовин складне і не є лінійним. Тобто, не існує простої, нічим не обумовленої відповіді. Тому давайте розбиратись.

1. Чи всі війни завершувались перемовинами? Так - всі, які не велись до тотального знищення однієї зі сторін.
2. Чи в будь-який момент війни можливі перемовини? Так. Але у кожен момент воєнних дій одна зі сторін має більш виграшну позицію, ніж інша. Саме ця сторона, зазвичай, і закликає до перемовин, які, проте, можуть бути не вигідні протилежній стороні.
Чи варто в такому випадку йти на перемовини?
2.1. Ні, якщо ти ще на щось розраховуєш і переконаний, що ситуація на фронті може бути ще кращою для нас.
2.2. Так, якщо тобі немає на що сподіватись, крім як на чудо.

Тепер розбираємо український кейс
1. Чи можемо ми знищити ядерну державу до рівня безумовної капітуляції? Частина з вас думає, що можна. Мені теж хотілося б у це вірити, але мушу бути реалістом. І вас до цього закликаю.
2. Чи є нинішні умови на фронті та у міжнародній політиці оптимальними для початку перемовин? Ні, адже значна частина України окупована, армія ворога фактично проклала собі суходол від Криму до РФ. Ми не воюємо на території РФ. Гинуть наші люди. Руйнується наша інфраструктура. РФ пропонує перемовини і постійно про це говорить. Тепер вибір перемовин за нами - домовлятись, чи ні.

Розбираємо пункти 2.1. та 2.2.
Так чи варто Україні зараз йти на перемовини?
2.1. Ні, адже нам є на що розраховувати: патріотичний народ, міцна армія, зброя від партнерів. Є надія, що ми значно посилимо наступ і цим зміцнимо наші позиції на перемовинах в майбутньому.
Які тут ризики? Ми посилили позиції на фронті, вийшли з пропозицією перемовин, але тоді п. 2.1. та 2.2. вже буде оцінювати РФ. Аналогічно, вони можуть відмовитись від перемовин і піти в наступ, або заморозити конфлікт, або піти на перемовини.

2.2. Так, йдемо на перемовини. Але за теперішніх умов РФ не полише Україну, не піде з Херсону, не піде з Маріуполя, не піде з-під Миколаєва та Харкова. Слід враховувати, що перемовини зараз - це залишити армію путіна на значній частині території. Зрозуміло, що на це не готовий ніхто - ні влада, ні люди. Тому, власне, Зеленський і говорить про те, що перемовини неможливі. Чому він так говорить - пояснити, чи самі здогадаєтесь, в якому ми зараз пункті - 2.1. чи 2.2.?

Тепер поширене від моїх ненависників питання - ЩО ТИ ПРОПОНУЄШ?
1. Пропоную представникам влади України тримати можливість перемовин постійно в голові і чекати на найбільш оптимальний час ДЛЯ УКРАЇНСЬКОГО НАРОДУ, а не для різних "друзів", щоб мати на перемовинах максимально сильну позицію. І ніколи не тягти з цим, адже до будь-якої поганої ситуації ворог адаптується з часом. І те, що ще вчора для нього було нестерпним, завтра може бути прийнятним і на перемовинах на цьому грати вже не вийти.
2. Громадянам України, які волають про війну до кінця, потрібно бути готовими до того, що шлях до п. 2.1. може тривати роками і коштувати тисячі і сотні тисяч жертв, відсутність нормалізації життя, стагнація економіки, постійні призови до армії, воєнний час без завершення і т.п.
3. А чи були оптимальні умови для перемовин? На мою думку, так. Це було 29 березня. Після 29 березня (перемовини у Стамбулі) ми обрали п. 2.1. і вирішили, що можемо ще покращити свої позиції на фронті і відтермінували перемовини. Чи стала ситуація кращою? Дайте собі відповідь самостійно.

Так, а що ж далі? А далі - п. 2.1. та 2.2. І війна буде до того моменту, поки обидві сторони не зупиняться на п. 2.1. або одна зі сторін не зупинить іншу на п. 2.2. Ось і думайте.

Підписатись на канал