Гадаринські біснуваті
Мф.8:28-9:1Розповідь про зустріч Ісуса з біснуватими дуже символічно передає атмосферу середовища, яке не знає Бога – де панує атмосфера страху, непевності, невизначеності, прив’язаності і пошуку сенсу життя у минущих ідеях, людях, речах.
Не буває такого, що чоловік прокидається одного ранку з розумінням, що став біснуватим. З одержимістю не народжуються, нею не можна заразитися, як грипом. Біснуватість свідчить, що на якомусь етапі життя людина вирішила стати “вільною” від обмежень і відповідальності, від контролю суспільства та влади Божої. “Вільною” робити те, що хочеться самому”.
Тепер він вільний.
Настільки вільний, що його не можуть утримати ні ланцюги, ні кайдани. Для нього не діють суспільні норми, що регламентують, як одягатися та поводитися серед людей. Він поза суспільством, бо суспільство відгородилося від нього. Повна “воля”, але разом із нею – страждання. Як не парадоксально, але повна “свобода” принесла чоловікові найгіршу форму рабства
