2021-05-21 17:53:43
22-го травня у Києві, на Софійській площі, збираються трансгендери. Вони кажуть, що будуть “відстоювати свої права” та “боротися проти дискримінації”. І хоч подібні лозунги вже встигли приїстися вітчизняному обивателю, проте в Україні багато хто не усвідомлює про що йдеться на ділі. Для більшості так званий “транс-марш” - це чергове збіговисько фріків та столичних модників, до якого не варто ставитися надто серйозно. Насправді варто. Чому? Запитайте у канадців.
Наприклад, у мешканця міста Суррей Роба Хугланда, якому загрожує 5 років в’язниці за те, що він намагався відмовити свою 14-річну дочку змінювати стать. Так, дитина, яка ходить у 7-мий клас, вирішила, що їй набридло бути дівчинкою та висловила бажання змінити стать. Батько, природньо, занепокоївся потенційними наслідками подібної забаганки. Тепер він ризикує загриміти до в’язниці.
Абсурд? Ні, найближчий наслідок “транс-маршів”.
Надзвичайно популярним сьогодні є канадський блогер Джордан Пітерсон. Знаєте, завдяки чому він здобув популярність? Тому що мав сміливість називати чорне чорним, а біле - білим, а також чоловіка чоловіком, а жінку - жінкою. Говорити таке сьогодні у Канаді - це справжній подвиг, за який вас цькуватимуть медіа, а суспільство піддасть обструкції.
Сюжет з антиутопії? Ні, безпосередній наслідок “боротьби за права” трансгендерів.
Тому що вони боряться не за права, а за привілеї. Їхні “права” - це ваші обов’язки. Обов’язки називати чоловіче жіночим, спостерігати, як ваші діти калічать себе під впливом божевільної лівацької пропаганди та сісти до в’язниці у випадку наявності власної думки.
Якщо вас не вабить перспектива отримати диктатуру психічно хворих лівоекстремістів у найближчому майбутньому, то наберіться сміливості та прийдіть 22-го травня на Софійську площу, щоб захистити власне право жити у світі здорових та красивих людей, а не існувати в тоталітарному океані серед божевільного барвистого планктону.
@tradition_and_order
152 views14:53
Л
