2022-07-03 00:19:18
Хвилина власних думок, точніше крик душі:
Я студент, поступив в інше місто, третій рік сижу вдома, але зараз не про це.
Наразі я щасливчик, тому що маю можливість сидіти вдома з батьками, ходити в душ, їсти смачну їжу, пити чисту воду…
Хто б 3 роки тому подумав, що завдяки саме цим факторам я буду щасливий. В мене немає друзів в своєму місті, доки всі влітку гуляють, я сижу вечорами вдома. Безробітний, бо якщо почну працювати в своєму місті, я 100% вже не поїду звідси, а почати працювати там, де «навчаюсь», наразі немаю можливості, та і роботи нема.
Навчання взагалі чудове, залишився рік до закінчення бакалаврату, а знань як не було, так і наврядчи з’явиться щось, бо викладачі навіть в зумі не проводили останнім часом заняття.
Але попри це все, в мене є домівка, батьки, і я справді радію цьому.
Куда ми докотились пацани, в який час живемо, це піздец…
Upd: і коли бувають моменти, що я хочу на щось пожалітись, згадую, що є хлопці, які наразі сплять в окопах, і мій рот автоматично закривається…
1.5K viewsedited 21:19
В
