Get Mystery Box with random crypto!

Філологічний факультет LNU❤️

Логотип телеграм -каналу studphil_lnu — Філологічний факультет LNU❤️ Ф
Логотип телеграм -каналу studphil_lnu — Філологічний факультет LNU❤️
Адреса каналу: @studphil_lnu
Категорії: Освіта
Мова: Українська
Передплатники: 898
Опис з каналу

Стилос-в руці, слово-у серці🕊

•З нами відчуєш усі найкращі емоції студентства🤍
•Актуальні новини💥
•Найкрутіші події🔥
•Будь у тренді🤘🏻

Ratings & Reviews

1.50

2 reviews

Reviews can be left only by registered users. All reviews are moderated by admins.

5 stars

0

4 stars

0

3 stars

0

2 stars

1

1 stars

1


Останні повідомлення 3

2022-07-23 07:24:02 ​​Привіт, франкотики!

Продовжуючи нашу рубрику #читай_критично, сьогодні розповімо вам про літературознавицю та критикиню Анастасію Євдокимову

Вона – керівниця відділу промоції читання Українського інституту книги, вчителька української літератури у Всеукраїнській школі онлайн. Також Анастасія є кураторкою освітньої програми "Гімназія" міждисциплінарного фестивалю ГОГОЛЬFEST та співавторкою подкасту "Наразі без назви".

Якщо коротко про нашу героїню – вона завжди обожнювала сучукрліт. Цікавий факт: коли хтось із її однокласників святкував день народження, вона дарувала книги Чеха й Поваляєвої, таким чином популяризуючи їх.

Анастасія Євдокимова спільно з Богданою Неборак створила подкаст, у якому вони обговорюють питання про культуру й іноді проводять читання книг.

P.S. Перший епізод про те, чи можна вмістити життя в тривожну валізку...
Цікаво? Тоді мерщій дивися цей неймовірний подкаст. Гарантуємо, що тобі сподобається!


Цитати літературознавиці :

• "Читати можна в черзі, за ранковою кавою, у потязі, будь-де. Головне – виробити звичку читати. Математика дуже проста: якщо долати щодня перед сном по 5 сторінок, то за рік можна підкорити 7-8 книжок."

• "Соцмережі дають нам прекрасну можливість ділитися досвідами – читацькими, глядацькими."

• "Читати можна будь-де. Головне випрацювати звичку це робити."
158 views04:24
Відкрити / Коментувати
2022-07-22 15:05:58
Звертання є в реченні:
Anonymous Quiz
2%
А) Усе, чим я щасливий і багатий, я мушу рідним словом оспівати.
98%
Б) Запалай, мій вогнику крилатий, полум’ям привітним і незлим.
0%
В) Я люблю твоє майво зелене, і Донбас, і Каховку ясну.
0%
Г) На берегах Дніпра крутих, весь помережений садами, стоїть у сяйві днів нових наш Київ перед нами
0%
Д) «Роби добро, — мені казала мати, — і чисту совість не віддай за шмати!».
52 voters138 views12:05
Відкрити / Коментувати
2022-07-22 14:59:50
Вставним словом ускладнено речення (розділові знаки пропущено)
Anonymous Quiz
0%
А) Наш тренер може перепливти Дніпро.
90%
Б) Час для роботи вже може й настав?
4%
В) Мріяти про велике може кожен.
6%
Г) Чи може орел здійнятись над хмари?
52 voters145 views11:59
Відкрити / Коментувати
2022-07-22 14:57:04
Вставного слова НЕМАЄ в реченні (розділові знаки пропущено)
Anonymous Quiz
5%
А) Буває часом перебіжить дорогу листя.
10%
Б) Завтра поїдемо мабуть твоїм човном.
5%
В) Кажуть легше повалити ніж збудувати.
3%
Г) Наша мандрівка сподіваюсь буде цікавою.
76%
Д) Становище здавалося не таким скрутним.
58 voters137 views11:57
Відкрити / Коментувати
2022-07-22 14:44:32 ​​Написання вставних слів разом, окремо та через дефіс

Будь ласка / будь-ласка
- усталене словосполучення, утворене за допомогою дієслова будь (бути) та слова ласка (ласкавий). Пишеться окремо та виділяється з обох боків комами:
Зачиняйте, будь ласка, двері!
Увага! Неозначені займенники та прислівники хто-небудь, будь-котрий, будь-хто, будь-чий, будь-що, будь-який; будь-де, будь-коли, будь-куди пишуться через дефіс.
Але: будь у кого, будь на чому, казна з ким, хтозна при кому, бозна в кого пишуться окремо, бо між часткою і займенником ужито прийменник.

На добраніч / надобраніч
– вигук, побажання приємного сну, доброго відпочинку.
Прислівникові сполучення, що утворюються за допомогою прийменника і незмінного слова в значенні іменника, який зберігає своє лексичне і граматичне значення, пишемо окремо: на добраніч, на ура, від сьогодні, до завтра (на завтра, на потім).
Але складні прислівники, утворені сполученням прийменника з прислівником, пишуться разом: віднині, відтепер, донині, забагато, задовго, занадто, набагато, надалі, надовго, назавжди, назовсім, наскрізь, насправді, невтямки, негаразд, отак, отам, отут, підтюпцем, повсюди, подекуди, позавчора, позаторік, потроху, утричі.
По батькові / по-батькові
– незмінювана словникова одиниця.
Прийменник по пишемо окремо від форми місцевого відмінка іменника батько: по батькові.
Утворюймо імена по батькові правильно;
Мене по батькові Юрійович.
Але через дефіс пишуться прислівники із прийменником по у поєднанні із:
- прикметником або займенником, що мають суфікси -ому або -ки: по-батьківському/ки, по-українському/ки, по-справедливому, по-моєму, по-вашому, по-нашому, а також по-латині.
- порядковим числівником: по-перше, по-друге, по-третє.
Пишемо окремо прислівники, утворені сполученням прийменника по зі збірним числівником: по двоє, по троє, по четверо.

До речі, до побачення / доречі, допобачення
Якщо прислівникову сполуку утворено за допомогою прийменника й іменника, у яких іменник звичайно зберігає своє конкретне лексичне значення й граматичну форму, то вони пишуться окремо: до побачення, до речі, до ладу, до лиха, до лиця, до пори, до пуття,до решти, до смаку, до смерті, до снаги.
У реченні словосполучення до речі виконує функцію вставної конструкції, тому його виділяють комами, наприклад:
Я, до речі, грамотна людина. (Увага! Слід відрізняти вставні слова та словосполучення від подібних до них слів, які є членами речення й комами не виділяються: Ці слова сказано до речі.)

На жаль / нажаль
- прислівникова сполука, що складаються з прийменника по та іменника жаль, в якій іменник зберігає своє конкретне лексичне значення й граматичну форму, тому їх пишемо окремо. Між прийменником і керованим ним іменником можливе означення, наприклад: на превеликий (мій, ваш) жаль.
Крім того, на жаль — це вставне слово, яке виражає емоційну оцінку повідомлюваного, тому на письмі виділяємо його з обох боків комами:
Ми, на жаль, не можемо прийти.
Але! Нажаль — форма другої особи однини наказового способу дієслова нажалити: нажаль когось кропивою.
147 views11:44
Відкрити / Коментувати
2022-07-21 22:22:09 ​​Привіт, франкотики!

Літо в самому розпалі й нещодавно перевалило на екватор. Зазвичай у цей час українські поля рясніють усіляким збіжжям. Традиційно після свята Петра й Павла (в деяких регіонах і під час) наші предки розпочинали збирати жнива. Цей період був одним із найвідповідальніших у році, супроводжувався різноманітними піснями й умовно поділявся на три етапи:

- зажинки
- жнива
- обжинки

Зазвичай жнива розпочинали вдосвіта. Перший сніп, зрізаний господарем або ж найстаршою, найшанованішою жінкою в родині, називали "душею", "колядою", "воєводою", "жнив'яним почином". Його прикрашали польовими квітами, обв'язували багряними стрічками й ставили в хаті на покутті. Він символізував добробут і достаток родини.

Жнива – це насамперед про колективність. Під час збору врожаю в селі по хатах залишались лише діти, немічні й старші люди, що доглядали за пасікою. Для збору жнив об'єднувались цілими родинами й зі сусідами. Молодь святкувала з піснями, танцями, хороводами. Доброю традицією була смачна вечеря після важкої денної роботи. На столі обов'язково мали бути вареники зі сиром.

Здебільшого в Україні жнива тривали до Спаса або до Іллі. Не можна не згадати про Дідуха – останнього снопа, в котрому, за віруваннями, жили житні духи. Дідуха шанували й приносили додому, де зберігали аж до Різдва.

Останні колоски на полі не зрізали, залишаючи таку собі жертву для польових духів і жителів поля – птахів і звірят. Колосся, так звану "бороду", ставили серед столу під час частувань. Після цього можна було лягти на поле: вважалося, що таким чином земля поверне усі сили, витрачені під час збору врожаю. Цікаво, що по тому жінки ворожили, кидаючи серпа через себе: якщо тричі встромився в землю – чекай багатого врожаю наступного року.

Насамкінець залишаємо невеличку підбірку традиційних жниварських пісень

ТАМ У ПОЛІ КРИНИЧЕНЬКА

Там у полi криниченька,
Навколо пшениченька.

Там женчики жали,
Золотi серпи мали,
Срiбнiï юрочки,
Що в’язали снопочки.

Добрiï були женцi
Дiвчата й молодицi.
Дiвчата косатi,
А хлопцi вусатi,
Молодицi бiлолицi.

ОЙ ПРОСИВСЯ ВІНОЧОК

Ой просився віночок
Молоденьких дівочок:
— Возьміть мене з собою,
Бо я ся в полі бою.

ОЙ ПАНОЧКУ НАШ

Співається перед початком роботи на ниві, коли, за звичаєм, господар повинен завести женців за постаті.

Ой паночку
Наш, наш,
Да заведи
Нас, нас
Та й у добрий
Час!

ОЙ ЛАНЕ, ЛАНОЧКУ

Ой лане, ланочку,
Повіж нам правдочку.
Чи будемо у кінці?
Чи будемо у вінці?
Будеш, донечко, будеш,
Лиш ланочка дожнеш
49 views19:22
Відкрити / Коментувати
2022-07-20 23:03:09 ​​Привіт, франкотики!

Великих людей нагороджують відзнакою великого письменника. Важко уявити головну Республіканську премію, названу не ім’ям людини, творчість якої є канонічною для української літератури та мистецтва – Тараса Григоровича Шевченка. Ми часто чуємо про нагороди, але не надаємо значення їхній історії виникнення та тому, чому саме конкретні особи їх отримують.

Національна премія України імени Тараса Шевченка, або як її називають – Шевченківська премія, є найпрестижнішою творчою нагородою в Україні.
Заснована 20 травня 1961 року постановою Ради Міністрів УРСР. Вручають Республіканську нагороду щороку до дня народження Кобзаря – 9 березня.
Номінанти проходять три етапи відбору. Сума премії станом на 2022 рік складає 397000.

Уперше нагороду в галузі літератури отримали Павло Тичина за “Вибрані твори” в трьох томах та Олесь Гончар за твір “Людина і зброя” у 1962 році.

Варто звернути увагу на твори цьогорічних переможців премії. Їхні творчі здобутки відтворюють важливі контексти. З них виокремимо роман “Доця” Тамари Горіха Зерня про початок подій 2014 року на Сході України : “бо війна – це коли ти їси землю. І що важливіше – коли годуєш землею”.

Наступна книга, яка варта уваги – це “Лексикон націоналіста та інші есеї” Миколи Рябчука, що допоможе читачеві проаналізувати причини, наслідки і те, “де ми були всі ці 8 років”.
81 views20:03
Відкрити / Коментувати
2022-07-19 21:21:32 ​​Вітаннячко, франкотики
Продовжуємо згадувати тих, чиї імена всі лиш десь чули. Так сьогоднішнім героєм буде Іван Некрашевич.

Зокрема, в багатьох викликає непідкупний шок інформація, що до Котляревського на наших землях теж була література, і не лише Григорій Сковорода
І навіть для студентів, які вивчали курс давньої української літератури, зізнаймось, цей розділ часто – темний ліс. Але ж і там були видатні діячі

То хто ж такий Іван Некрашевич, і за що його варто пам'ятати?
Це письменник "низового" бароко. Народився на Київщині. Жив у один час зі згаданим уже Сковородою. Навчався в Києво-Могилянській академії, де вивчав богослов'я. І, як це часто траплялось тоді, став священником, а, значить, і людиною не останнього розуму

Автор має різні письменницькі грані, як для свого часу. В доробку Івана Некрашевича є і твори на високі релігійні теми, написані церковнослов'янською, як-от "Спор душі з тілом"
І водночас його називають одним із предтеч нової української літератури, адже частину своїх творів писав саме розмовною мовою. Це і декілька інтермедій про суспільні проблеми. Або, наприклад, листи до Івана Филиповича, знайомого священника. Завдяки цим творам Некрашевича вважають фундатором гумористично-сатиричної манери. Бо як може бути не смішним лист з пародійно-вишуканим проханням повернути звичайний каламар

Зараз про такого письменника знає дуже мало людей, і це переважно науковці. Однак сьогодні треба з більшою силою поширювати українську культуру і озвучувати такі імена!
137 views18:21
Відкрити / Коментувати
2022-07-19 17:23:47 На замітку:
Тепер для отримання скан-копій оригіналів документів можете писати на пошту

student-documentation@lnu.edu.ua
64 views14:23
Відкрити / Коментувати
2022-07-17 22:55:40 ​​#поезія_на_вечір


І жінка з чорним, як земля, волоссям,
яку я знаю вже стільки років,
живе собі, не переймаючись зовсім,
поміж ранкового світла й вечірніх мороків.

Поміж заліза й гарячого листя,
поміж стін і пташиних криків,
поміж підземних русел, що переплелися,
поміж усіх своїх снів і фріків.

Вона ходить собі на стадіони й ринки,
ховаючи в куртці телефон і флягу.
І я готовий палити сусідські будинки,
щоби вона звернула на мене увагу.

Я готовий позбавити міста керування
і на портвейн перетворювати озерну воду,
лише б вона, згадуючи про моє існування,
писала мені листи про життя і погоду.

Я готовий влаштовувати на її вулиці страйки,
лише б бути ближче до її ніжності й люті
і слухати її постійні байки
про те, з ким вона спить і кого вона любить.

Я вигадаю нові літери та розділові знаки,
я вб’ю всіх старих поетів, які ще щось пишуть,
щоби вона забувала про те, що могла знати,
щоби вона дивилася в темряву й слухала тишу.

Небо за її вікнами буде холодне й зелене.
Дощ буде заливати пам’ять її невичерпну.
Хай забуває про все.
Хай забуває навіть про мене.

Лише про мене хай забуває в останню чергу.

Сергій Жадан
70 views19:55
Відкрити / Коментувати