Окружний адмінсуд Києва наступає на електронне декларування | Фундація DEJURE

Окружний адмінсуд Києва наступає на електронне декларування

Суддя Окружного адмінсуду Києва Руслан Арсірій дозволив своїй колезі, судді Київського адмінсуду Олександрі Брагіній, подавати декларації не в електронній, а в паперовій формі.

НАЗК цим рішенням зобов’язано прийняти письмову декларацію Брагіної і вважати її такою, що належно виконала обов’язок декларування.

Своє рішення суддя ОАСК обґрунтував тим, що позивачка не може заповнити електронну декларацію, оскільки у неї немає електронного підпису — від нього вона відмовилася у серпні 2019-го, оскільки це суперечить її релігійним переконанням

При цьому Олександра Брагіна — діюча суддя, яка щодня ухвалює десятки рішень та підписує їх… електронним підписом. Цікаво, що це за релігія така, яка забороняє цифрові підписи лише для декларацій?

Було б смішно, але насправді це рішення створює небезпечний прецедент та ламає усю логіку електронного декларування.

Пояснюємо чому

З 2016-го Україна відмовилася від паперових декларацій та перейшла на електронні, які автоматично з’являються на сайті НАЗК та доступні всім.

Ця прозорість є ключовою особливістю декларування, дієвим способом запобігання корупції та громадського контролю статків чиновників.

Надання можливості повернутися до паперових декларацій повністю перекреслює досягнення цієї реформи.

Суд мотивував своє рішення релігійними переконаннями позивачки. Однак суд проігнорував, що відповідно до ч. 4 ст. 35 Конституції ніхто не може бути звільнений від своїх обов’язків перед державою або відмовитися від виконання законів за мотивами релігійних переконань.

Європейський суд з прав людини у рішенні у справі «Тамара Скугар та інші проти Росії» також вказав, що держава, розробляючи та застосовуючи власні внутрішні процедури, не може залежати від точки зору окремих громадян, яка базується на їх релігійних віруваннях.

Більше того, є сумніви, що у Брагіної дійсно є такі переконання. До 2019-го вона подавала електронні декларації, а потім раптом вирішила, що її релігія це забороняє.

У самому рішенні немає посилання на жоден доказ, що у судді дійсно є такі переконання і що декларування їм суперечить. Суд просто повірив позивачці на слово.

По суті, створено практику, коли для уникнення електронного декларування достатньо просто заявити про наявність релігійних переконань.

Підозрюємо, що завдяки ОАСКу більшість суддів та чиновників змінять релігійні переконання та захочуть перейти на письмові декларації.

Що далі? НАЗК може (обов’язково!) оскаржити рішення ОАСК в апеляції.

Проте загалом це рішення — черговий доказ того, що ОАСК продовжує вбивати реформи та боротьбу з корупцією в Україні.

А тим часом невідкладний законопроєкт про його ліквідацію вже майже 10 місяців лежить «під сукном» у парламенті.

@sudomareforma — підписатися