Якось у кацапський Глухів Їхав пан пісатєль. Оказалось, він | Левонід Пісько (дитячий письменник)

Якось у кацапський Глухів
Їхав пан пісатєль.
Оказалось, він не наший,
А страни предатєль.
Що є Глухів? То границя,
Бачівська таможня.
Там по руському гутарить
Бідна і заможня.
А вкраїнською лиш попик
Вінницький співає.
Його жінка на гітарі
Йому помагає.
Пиздять попика і жінку
Темними ночами.
Біга попик упецешний
З божими ключами.
Там таких чудних не люблять,
Посила "к манахам".
Ще один "герой" пиздує
Та й назустріч страхам.
Їхав літератор чемно.
В Шостці зупинили.
Хуєм рота помастили,
Книжки попалили.
Потримав аналом ручку,
Підписав автограф.
За услуги взяв обручку
Городський фотограф.
Не доїхало бідося до лубінститута,
Там студенти ждуть ще й досі,
А воно вже тута.
На болоті раків корме
П'ятками масними.
А книжки були про волю,
Та і хуй би з ними.