Не люблю соціальні мережі, бо приходе тобі підрозказать як жит | Левонід Пісько (дитячий письменник)

Не люблю соціальні мережі, бо приходе тобі підрозказать як жить - і жук, і жаба. У мене була колись сторінка на фейсбуці, де я з усіма чемно спілкувався, так почали на шию сідати й звішувати ноги. Довелося послати всіх під три чорти й почати життя з чистого аркуша. Підчитав у книжковому на райцентрі, як треба поводити себе з уїбанами, усвоїв, завів нову сторінку. Тепер усі чемні. А то попривикали. Воно ж буває - сереш під двері, потім у дзвінок дзвониш і тікаєш. І так разів зо сто. А на сто перший тільки присів, тільки першого кізяка давонув, як виходе якийсь амбал з хати й каже: "Ну шо, фраєрок? Домітингувався?". Дає тобі німецьку гармошку, і ти шість годин підряд маєш заграти "Вен ді зольдатен". А інші шість - дивитися у великій хаті всі випуски передачі "Сонячні кларнети" з Тамарою Стратієнко. То вже до кінця життя будеш думати тоді, як себе поводити під дверима чужої хати. Русні це теж треба було на вус намотать ще 23-го, як лаштували свої манатки до кордонів, та вже нікого тепер виховувати, добриво вже перші бур'яни підганяє.