Втомився емоційно. Важко змиритись з думкою, що весь ностальг | Жований Кріт

Втомився емоційно.
Важко змиритись з думкою, що весь ностальгійний хлам, який шкодуєш викинути, або який точно ніколи не викинеш (старі фотографії, альбоми, батьківські листи і записники, пам'ятні штучки з дитинства), який я сортував і складав на горищі дачного будинку, може виявитись назавжди втраченим, знищеним і недоступним. Так же, як і цінні речі, нерухомість, всілякі побутові прилади і девайси, і гроші й документи також (безглузді папірці, якщо їх емітент почувається не надто добре).

Зрештою, цей досвід так чи інакше корисний. Життя - це і є набір речей, котрі важко або неможливо контролювати, і котрі не забереш нікуди далі. "Верблюдом через вушко голки" не проходять не лише мільярдерські статки, а й скромні пожитки.

Не прив'язуватись до матеріального. Шукати в усьому цьому якийсь сенс, а якщо його нема - то створити.

Вчора я повернувся додому. Як не дивно, стало на душі трохи спокійніше, ніж в попередній тиждень, коли відсиджувався в Центральній Європі.