У княжу добу суди відігравали важливу роль у житті населення.
Існувало п'ять різних родів судів, які вирішували будь-які справи:
княжий суд, на якому князі, інколи ним уповноважені заступники, чинили суд над населенням у столиці або поза нею під час роз'їздів; у провінції судили від імені князя його посадники;
вічевий суд вирішував спершу різні, потім найважливіші справи;
громадський або народний суд — найдавніша звичаєва форма (колись єдиний судовий орган, пізніше існував поряд з княжим судом);
приватні (землевласницькі) суди давали право боярам судити справи своїх невільників, інколи і закупів;
церковні суди мали юрисдикцію над церковними людьми, а в церковних справах (злочини проти віри, подружжя тощо) — і над іншими.
