2022-12-18 06:57:24
Про підготовку суміжників і сусідів. Классна тема, підкинули мені її в комменти. Знаєте, з мобілізації я встиг попрацювати поряд з величезною кількістю бригад і окремих підрозділів. Я бачив ТРО яке рубалось як мужичари і ССО яке казало "та їбали ми туди лізти" в місцях де наша піхота на похуй ходили ніжками за тушлом.
Воїни, засцики, мародери, понторєзи, спеціалісти найвищого классу, люди з персональним кладовищем ворогів за плечами, солдати, офіцери, генерали, нарки, аватари, спортіки, нацики, збройники, трошники, погранці, мєнти. Боже цей список можна продовжувати вічно. Така кількість типажів поєднаних в один механізм, механізм по винищенню окупанта. І знаєте, наш механізм він як середнячковий флагман на андроіді. Місцями топовіший за американський айфон, і при цьому дешевший. А місцями гірший ніж бюджетний Ксяомі і дорожчий в 5 разів.
В нас є велика кількість дійсно підготованих вояків, це правда. В нас є топові інструктора, це теж правда. В нас є тренувальні полігони і засоби навчання, і це теж правда.
А ще в нас гостра недостача яйцятої піхоти, жахливо налагоджений процес переведення бійців в інші підрозділи(який заважає бійцям що готові вчитись потрапити в підрозділи де їх навчать) і савєцкі затяги впридачу.
Мені довелося тренуватися по суті в трьох підрозділах.
Інтернаціональний легіон часів базування на Новояворівському.
ДФТГ "Свобода" в складі 112 Бр ТРО. 3 БОП "Свобода" в складі 4БрОП НГУ. Я розумію що когось здивує 2 "Свободи" в перечні, але все ж це різні підрозділи, хоч один і утворив кістяк другого. На Новояворівську були непогані засоби і можливості для тренуваннь, але дуже не вистачало грамотних інструкторів. В "ДФТГ" не було ні часу, ні можливостей тренуватись, але ми це робили регулярно. Це було більше самонавчання під наглядом більш прошарених тіпів. В НГУ в нас завжди були і інструктори і засоби і можливості. Навіть зараз, під час відпочинку між ротаціями під Бахмутом наш батальйон постійно тренується. І тренують його дуже серйозні дядьки з нашої бригади. І тренують не тільки наших, а ще й сусідів з якими будемо працювати. І знаєте, нові пацани навіть за такий короткий період показують дивовижні результати, а діди іноді навіть дивують інструкторів своїми вміннями і показниками. І тому я знаю що в нас в армії є можливість вчити і є кому вчити.
Проблема в тому блядь, що дуже часто цього не видно. Є дуже багато чуваків які не зассики самі по собі, але розуміють що їм ніхуя не пояснили і їх рівень підготовки недостатній для того піздєца куди їх відправляють й від того сцуть.
Хтось не вміє складати патрульний або штурмовий рюкзак, і не знає в чому між ними різниця. Хтось не вміє користуватись тєпліком/компасом/мапою. Хтось назначений на СПГ і в очі його не бачив. І майже у всіх дуже малий настріл з усього з чого тільки можна. І це блядь піздєц який крінж. Я розумію що ЗСУшний КМБ потребує більше часу на в/с ніж того дають реалії війни, але можна ж якось це адаптувати було за 9 місяців.
Людину найбільше лякає незвіданність. Якщо боєць буде розуміти що то в тєпліку заєць проскакав, а не кадирівське ДРГ, шансів на те що він обісреться і дасть на пєдалі набагато менше. Якщо він буде впевнено відчувати себе зі зброєю в руках, і тим більше не тільки стандартною калакою-більше шансів що коли прийде справжнє кадирівське ДРГ, він не вагаючись розпіздує його осколком з РПГ , а не буде орати в радєйку з криками "дайте артуавіаціюєваегеліон" в надії що хтось інший вб'є москаля. Всі сміються над расєянскімі чмобіками, а потім раптом в нас виходить закон який призначений щоб саджати на бутилку мобіків нашої сторони які відступили там де по книжці вони з наявними силами та засобами мали б стояти на похуях, а вони не стоять бо вони ніхуя не розуміють як воювати і відступають зберігаючи о/с(це при хорошому варіанті). На щастя це не всюди так працює, але трапляється не рідко. Часто трапляється таке що переживши першу ротацію і не затрьохсотившись чуваки розуміють що так жити не можна і починають шукати до кого б перевестись щоб навчили воювать покраще.
1.6K views03:57
Т
