Відзначаємо 150 років з дня народження Лесі Українки! І лише зараз пізнаємо правду про неї.
Пострадянська школа показує Лесю як слабку і хвору поетесу, чи як лівачку, близьку до революційних ідей Росімперії. Але її листи і мемуари говорять про інше. Про ненависть до Рашки за поневолення України. Про націоналістичні ідеї.
В Європі Леся виступає з критикою роспреси, яка заполонила свідомість українців і спотворює її. Агенти російських спецслужб і підконтрольні газетки розпускають плітки про неповноцінність нашої письменниці. Вона скаржиться чоловікові сестри: «Я не знаю, звідки пішла ся слава, що я така ненавидна націоналістка? Часто люде, познайомившись, дивуються, що я не їм великоросів, поляків і инших».
А коли дізнається, що Винниченко хоче перейти в росліт, проклинає його: «Ти не продався. Гірше! Ти віддався у руки ворогу, як мертва глина, з якої кожне виліпить, що хоче. Та хто ж тобі натхне вогонь живий, коли з творця ти творивом зробився?».
З ДН, ЛЕСЮ!
Сергій Тамарін
