Чим є духовність росіян та московських попів на ділі?
«Нещодавно хрестили сина пані Д., дружини камергера Д. Священник, який був до нестями п'яний, впустив дитину в купіль».
«У сусідній губернії для перебудови дерев'яної церкви на кам'яну зібрали пожертви в сумі тридцяти тисяч рублів. Губернатор узяв їх, сказав, що дерев'яна церква теж хороша».
Це та багато подібного шокувало Жосефа Де Местра, посла Сардинії в російській імперії. Він був ревним католиком і консерватором, тому в його голові не вкладалось – як московська церква це все може допускати? Спогади він оформив у книгу «Релігія та звичаї росіян».
Як гортаю її, нагадую собі, що сусідній народ не має нічого спільного із цивілізованим суспільством, а московська патріархія - зі вселенським православʼям. Враження, ніби це все ситуації не з початку 19 століття, а із сьогодення. Дедалі більше переконуюсь – "русскій мір" не має жодного права на існування.
