Вік чи стать не має значення, якщо в твоєму серці є любов до р | TAS🌿life

Вік чи стать не має значення, якщо в твоєму серці є любов до рідної країни та бажання долучитись до спільної боротьби нашого народу із ворогом.
Сьогоднішня добірка - саме про таких великих маленьких Українців .


Хлопчики зі Стрия, що на Львівщині, створили на своїй вулиці "Блокпост юного патріота заради мрії", на якому зупиняли автівки та звертались до водіїв з проханням фінансово допомогти військовослужбовцям.
Їхню палку ініціативу підтримав фонд "Твори добро", спільно з яким за три дні юні волонтери зібрали кошти на 2 бронежилети для військовослужбовців зі Стрийщини, які зараз боронять Україну на фронті.


10-річна киянка Валерія Єжова принесла у благодійний фонд Сергія Притули 21 000 гривень.
Кошти дівчинка зібрала, граючи в шашки з перехожими просто на вулиці (звісно, під наглядом мами).
Правило у грі було одне: в разі програшу людина мала за цю гру заплатити будь-яку суму, хоч 1 гривню.
За 9 днів вуличних турнірів лише у двох партіях Валерія зіграла в нічию - її супротивником виявився кандидат у майстри спорту з шашок.
Сама ж Валерія - чемпіонка світу з шашок серед дівчат до 10 років. Шашками займається вже 4 роки, а для того, щоб зібрати 21 000 гривень їй знадобилось 9 днів.
Валерія розповідає, що багато перехожих взагалі відмовлялися грати і просто клали гроші для наших військових.


А 8-річний харків'янин Федір Маліцький, не зважаючи на свій "несолідний" вік, передав на потреби Збройних сил України солідну суму в 25 000 гривень.
Ці гроші залишив йому у спадок дідусь Ігорь Маліцький, в’язень чотирьох концтаборів, учений та громадського діяч.
Дідусь присвятив усе життя тому, щоб розповідати про жахіття війни молоді, аби вони не допустили її повторення. Тож рішення саме так розпорядитися своїм спадком Федір прийняв самостійно і цілком виважено.
"Для Феді — це вже звичайна історія, — говорить його мама Аліса, — бо таке відбувається все його життя. Він народився наприкінці жовтня 2013 року, а вже за місяць почалась Революція гідності. Тож для нього цілком звична річ, коли навколо люди гуртуються та збирають на щось гроші".

Однак на цьому хлопчик зупинятись не збирається: "Я думаю купити собі колонку, вийти на вулицю з мікрофоном та співати "Ой у лузі червона калина", і збирати гроші на армію".


Українці, віримо в себе та в ЗСУ і підтримуємо один одного!
Разом ми непереможні!