Другий день вдома. Раніше ходячи на роботу, мріяв про те, як | Тато-будні

Другий день вдома.

Раніше ходячи на роботу, мріяв про те, як би то залишитись вдома і зробити нагальні справи. А зараз опинившись у ситуації про яку нещодавно мріяв і очікував, я поставив всі свої нагальні справи на паузу. Такі важливі ремонти і нові речі стали не такими ж і важливими і нагальними.

З'явилося спілкування, а ще болі у спині, через те, що фізична робота з'явилася раптово. Попри те, що багато речей на паузі, весь день заповнений. Бачив статистику про те, що у людей з'явився час на перегляд фільмів, у мене ж тільки з'явилася звичка пити чай. Зранку, потім після сніданку, потім ще (тому що до обіду ще далеко), після обіду, я і про каву не забуваю, потім ще і ще. Добре що є запаси власно вирощеної м'яти.

Життя на карантині - це не "малина", а це чай з варенячком. А про сніданки, обіди, вечері і маса перекусів на протязі дня я вже мовчу, тому що це "святе" і воно єдине що допомагає виживати в цей нелегкий час. Це все через дітвору, тому що як можна годувати дітей і самому при цьому бути безучасним?!