​​Привіт, тато! МИ ВСІ ПІД БЕТОНОМ ⠀ Рідко кому вдається вирва | ТАТО ВЛОГ

​​Привіт, тато!
МИ ВСІ ПІД БЕТОНОМ
⠀
Рідко кому вдається вирватись до життя. І справа навіть не в тому, що сил потрібно докласти. Часто не хочеш й думати, що ти закутий ланцюгами під плитами бетону.
⠀
Найцікавіше, що кожен сам собі робить стяжки - одна за другою - міцно. А коли хтось намагається потрапити до тебе всередину, побути біля тебе, може допомогти - то ти швидше поставиш ще одну бетонну плиту, ніж впустиш когось.
⠀
Такі чоловіки. Більшість. Переважна більшість.
⠀
Нещодавно я зрозумів, що не вмію навіть розпізнавати свої емоції.
Ні - буває, що їх вже не втримаєш і вони просто вибухають - то тоді їх розпізнати не важко. Буває також, що дозволяєш собі розслабитись у вузькому колі “перевірених” людей. Тоді теж обережно можна відкрити те, що відчуваєш. Але не дай Бог хтось, ненароком бодай, щось “не те” скаже. Тоді на лице штатна маска (їх може бути кілька на вибір), а та людина в бан. А зверху бетон.
З кимось по іншому й не можна. Але загалом...
⠀
Я пам’ятаю дві ситуації у своєму житті, коли я заклав міцний фундамент для своєї фортеці. Ситуації описувати тут не буду, але обидві стались до того як я одружився. А одна з них в ранньому підлітковому віці.
⠀
Ще тоді я прийняв рішення, що люди навколо і я - це протилежні полюси. Щоб не було розрядів (бо вони болючі) - краще бути на безпечній відстані. Від всіх.

Ще кілька років тому вважав ці свої рішення великим надбанням. Ще й інших вчив типу - “Абстрагуйся і забий”. Мені подобалось, коли мою байдужість списували на мій, начебто, флегматичний темперамент.
⠀
Єдине чого я дуже не хотів - це мурувати стіни від моєї сім’ї. Але чи це можливо? Як виявилось згодом - ні. Якщо закритий, то закритий скрізь. Єдина різниця в тому, що десь підсвідомо, але дуже “витончено-професійно”, в сім’ї, я собі дозволяв розслабитись.
⠀
Але сім’я - це інше. Подружжя - це відкритість. Я б сказав абсолютна оголеність - аж до вразливості. Причому добровільно. Від усвідомлення дуже великої цінності - бути одним цілим. А це переживати разом все - і радість і біль.
⠀
Глибоко дякую Богу і моїй дружині за шлях разом.
⠀
В чаті ставте +++, якщо знайоме те, про що я пишу - https://t.me/Tato_Club
А якщо напишете кілька своїх думок ) - то дякую!
⠀
До речі розповідаю свої історії на тренінгах з чоловіками. Допомагаю чоловікам бути справжнім собою - якщо хто раптом захоче.