Get Mystery Box with random crypto!

​​ Знищення первинних документів під час війни: ДПС про наслі | Tax Time!

​​ Знищення первинних документів під час війни: ДПС про наслідки Закону № 2173.
 
У разі втрати та/або неможливості вивезення первинних документів платник податків/податковий агент подає до контролюючого органу в довільній формі повідомлення про неможливість вивезення первинних документів, в якому зазначаються: обставини, що призвели до втрати та/або неможливості вивезення первинних документів, податкові (звітні) періоди, а також загальний перелік первинних документів (за можливості – із зазначенням реквізитів).
 
Дані та показники податкової звітності платника податків/податкового агента за податкові (звітні) періоди, зазначені у повідомленні, не можуть бути піддані сумніву лише на підставі відсутності первинних документів.
 
Подане повідомлення є також підставою для збереження витрат та/або від’ємного значення об’єкта оподаткування податком на прибуток, та/або податкового кредиту з ПДВ, та/або суми від’ємного значення ПДВ минулих податкових (звітних) періодів без наявності договірних, розрахункових, платіжних та інших первинних документів, обов’язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.
 
Після подання до контролюючого органу повідомлення про неможливість вивезення первинних документів запроваджується мораторій на проведення документальних перевірок щодо зазначених у повідомленні податкових (звітних) періодів.
 
Якщо після подання повідомлення платнику податків/податковому агенту стане відомо про втрату таких документів, такий платник податків/податковий агент зобов’язаний подати до контролюючого органу повідомлення про втрату первинних документів із зазначенням обставин такої втрати.
 
Платники податків/податкові агенти, які подали повідомлення про втрату первинних документів, не підлягають перевірці контролюючим органом щодо зазначених у повідомленні податкових (звітних) періодів, у тому числі після завершення дії воєнного стану.
 
Обов’язок доведення відсутності підстав для застосування цих положень покладається на контролюючий орган. Платник податків/податковий агент, який безпідставно застосував ці положення, вважається таким, що ухиляється від сплати податків, та несе відповідальність, передбачену ПКУ та іншими законами України.