#це_цікаво У 1915 році, в розпал Першої світової війни, Аль | Це Цікаво

#це_цікаво

У 1915 році, в розпал Першої світової війни, Альберт Марр присягнув на вірність Британії. Вирушаючи на фронт Марр попросив лише про одне - взяти з собою домашнього павіана Джекі. На фронті солдатам не до розваг, і нікому б не було діла до звичайної мавпи, якби не дивовижна манера поведінки і винятковий характер Джекі, завдяки якому він зі звичайного павіана перетворився в талісман 3-го Південно-Африканського піхотного полку. Йому навіть видали особливе обмундирування і головний убір з відмітним знаком піхотного полку.

Джекі був справжнім піхотинцем і замість просиджування в бліндажі, він брав участь в боях, повзаючи по траншеях. Павіан навчився віддавати честь старшим офіцерам, використовувати вилку і ніж за призначенням і розкурювати тютюн в трубці для однополчан. Пізніше нерозлучну парочку відправили громити турків і німців, де природні здібності Джекі виявилися вельми до речі, наприклад, він міг засікти ворогів на набагато більшій відстані, ніж дозволяло зір людини, що не раз рятувало солдатів від несподіваних вилазок. У 1916, в битві при Агага, Альберт був поранений і Джекі почав зализувати йому рану до тих пір, поки не з'явилися медики. А в 1918 році, в битві при Пашендейле, поранення отримав сам Джекі. Загін потрапив під рясний обстріл і крізь дим, що повис від гучних залпів гармат, можна було побачити Джекі, що намагається побудувати примітивну оборонну споруду з уламків і каменів. Шрапнель пошкодила його праву ногу, яку довелося ампутувати.

Після закінчення Першої світової, капрал Джекі - кавалер "преторіанської медалі", володар золотої нашивки за поранення, трьох синіх шевронів - за кожен рік військової служби та військової пенсії, взяв участь в лондонському Параді Перемоги, сидячи верхи на лафеті.