ПОШИРЕНІ ЗАПИТАННЯ ТА ВІДПОВІДІ ЩОДО ОБЛІКУ ВІЙСЬКОВОЗОБОВ’ЯЗА | Територія права
ПОШИРЕНІ ЗАПИТАННЯ ТА ВІДПОВІДІ ЩОДО ОБЛІКУ ВІЙСЬКОВОЗОБОВ’ЯЗАНИХ ЯКІ ПЕРЕБУВАЮТЬ ЗА КОРДОНОМ
Чи правда, що українців призовного віку, які нині перебувають за кордоном, будуть повертати в Україну для військової служби?
Новими правилами унормовано порядок ведення військового обліку осіб, котрі виїхали за кордон і перебувають на тимчасовому консульському обліку. Постановою Кабміну передбачено, що військовий облік призовників, військовозобов’язаних і резервістів, котрі перебувають за кордоном, тепер будуть вести дипломатичні установи України й передаватимуть дані до українських профільних органів. Вони також повинні інформувати українців, які досягли призовного віку й не мають відстрочки або не звільнені від призову на строкову військову службу, про початок чергового призову на строкову військову службу. А в разі проведення мобілізації та у воєнний час (в особливий період) мають сприяти поверненню військовозобов’язаних і резервістів в Україну.
Дипломатичні установи зобов’язані повідомляти у СЕМИДЕННИЙ термін з дня взяття на консульський облік або зняття з нього про призовників, військовозобов’язаних та резервістів відповідним районним (міським) територіальним центрам комплектування та соціальної підтримки, органам СБУ, підрозділам Служби зовнішньої розвідки за місцем перебування їх на військовому обліку.
В якому випадку українець зобов’язаний ставати на консульський облік? Чи буде покарання за ігнорування цієї вимоги?
Якщо українець виїхав за кордон на ТЕРМІН ДО ТРЬОХ МІСЯЦІВ, то на консульський і відповідно на військовий облік можна не ставати. — Ставати на консульський облік потрібно для того, щоб гарантувати власну безпеку в разі стихійного лиха, революцій та інших надзвичайних подій. Також, якщо людина стоїть на обліку, вона може брати участь в українських виборах, перебуваючи на території іншої країни.
Але постановка на консульський облік не обов’язкова процедура. Відповідно, якщо людина не стала на облік — жодної відповідальності не передбачено.
Яким чином дипломатичні установи мають “сприяти” поверненню українців додому в разі мобілізації?
В українському законодавстві немає чітко прописаного механізму, який би передбачав процедуру “сприяння” поверненню військовозобов’язаних та резервістів в Україну в разі проведення мобілізації та у воєнний час.
Однією з класичних форм співпраці між державами є екстрадиція. Але вона застосовується лише до тих, хто скоїв кримінальне правопорушення. Перебування українців за кордоном не злочин. Не зможуть військовозобов’язаних українців і депортувати, бо така процедура не може застосовуватися дипломатичними установами, а лише винятково судом до осіб, які злісно порушують порядок країни, де перебувають.
Нашим законодавством також не передбачено відповідальності за неповернення в Україну без поважних причин після введення воєнного стану.
Тож єдине, що може загрожувати чоловікам — після повернення додому їх можуть ОШТРАФУВАТИ від 3400 до 5100 гривень за неявку до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у воєнний час відповідно до закону “Про мобілізацію і мобілізаційну підготовку”.
Територія права | Юридична консультація
