Судова практика про відчуження майна, що є спільною власністю
Якщо сторона договору про відчуження майна, що є спільною власністю, або інша особа (зацікавлена особа) хоче
отримати еквівалент вартості своєї частки у спільному майні, яке було відчужено без її згоди, вона має
право подати позов про стягнення компенсації в розмірі частки відчуженого спільного майна, що є ефективним способом захисту без визнання правочину недійсним та застосування реституції.
У цьому випадку важливим є
встановлення на час вирішення спору ринкової вартості спільного майна, яке було відчужено, а в разі неможливості визначення такої вартості саме цього майна – ринкової вартості майна, подібного за якостями (технічними характеристиками) до відчуженого.
Позов, який пред’являє особа, яка не була учасником правочину про визнання правочину недійсним, повинен бути
пред’явлений до всіх учасників такого правочину.
Встановивши факт пред’явлення позову до неналежного відповідача, відсутність клопотань про заміну первісного відповідача належним відповідачем або залучення до участі у справі співвідповідача, суд відмовляє в задоволенні позову саме через неналежність відповідача, зокрема через те, що не всі сторони правочину є сторонами справи.
Так само суд діє, якщо предметом правочину є майно, яке належить кільком особам на праві спільної власності, залучаючи відповідно до вимог ЦПК України до участі у справі співвідповідачами (належними відповідачами) усіх співвласників.
Детальніше з текстом постанови ВП ВС від 22 вересня 2022 року у справі № 125/2157/19 можна ознайомитися за посиланням: https://reyestr.court.gov.ua/Review/107706743
Територія права | Юридична консультація
